Судьи Большой Палаты ВС высказали особое мнение по делу об обжаловании решений Этического совета

Как ранее писала «Судебно-юридическая газета», Большая Палата Верховного Суда 17 ноября 2022 г. рассмотрела апелляционную жалобу Этического совета на определение Кассационного административного суда ВС по делу №990/124/22 об обжаловании кандидатом в Высший совет правосудия, судьей Ларисой Гольник решение Этического совета.

В постановлении по этому делу БП ВС высказала позицию, что Этический совет является вспомогательным органом, способствующим субъектам избрания (назначения) членов Высшего совета правосудия в установлении соответствия кандидата на этот пост критериям профессиональной этики и добропорядочности, не имея при этом полномочий принимать окончательное решение о назначении на эту должность или увольнении с нее.

«Окончательные решения, создающие правовые последствия для кандидатов на должность членов Высшего совета правосудия, принимаются именно по результатам голосования съезда судей Украины, съезда адвокатов Украины, всеукраинской конференции прокуроров, съезда представителей юридических вузов и научных учреждений, Верховной Рады Украины (по избранию членов Высшего совета правосудия), а также Президентом Украины (по их назначению). Соответственно, такое решение субъекта избрания или назначения на должность члена Высшего совета правосудия имеет правовое значение исключительно для лица, в отношении которого оно установлено, и может быть обжаловано в судебном порядке только таким лицом», - отметила БП ВС.

Также БП ВС высказала позицию по подсудности споров с Этическим советом.

Здесь следует напомнить, что в предыдущем постановлении №990/120/22 от 10 ноября 2022 года, как ранее писала «Судебно-юридическая газета», Большая Палата Верховного Суда высказала позицию, что ни одному суду не подсудны дела об обжаловании решений Этического совета о признании добропорядочными или недобропорядочными кандидатов в Высший совет правосудия, потому что Этический совет в таких правоотношениях не является субъектом властных полномочий, который может быть ответчиком.

Вместе с тем по делу №990/124/22 от 17 ноября БП ВС указала, что именно Верховному Суду как суду первой инстанции подсудны дела по искам к Этическому совету.

«Впрочем, применение приведенных выше правовых норм требует оценки судом характера спорных правоотношений с участием Этического совета и юридической природы его актов в каждом конкретном деле с целью выяснения того, является ли такой спор публично-правовым и может ли быть предметом судебного разбирательства вообще», добавила ЬП ВС.

По делу №990/124/22 трое судей БП ВС высказали особое мнение – Юрий Власов, Александр Прокопенко и Михаил Грыцив.

Вони вказують наступне.

Щодо інстанційної юрисдикції справи

Погоджуємося з висновком Великої Палати Верховного Суду, що уповноваженим судом з розгляду вказаної адміністративної справи за позовом до Етичної ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії є Касаційний адміністративний суд.

У зв`язку із цим згодні з рішенням Великої Палати Верховного Суду про скасування ухвали Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року та направлення справи до Касаційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Причини висловлення окремої думки

Щодо рішень Етичної ради

Відповідно до частини третьої статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.

Не можемо погодитися з такими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пунктах 28, 29 постанови: 1) Етична рада не має повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо обрання (призначення) або звільнення членів Вищої ради правосуддя (пункт 28 постанови); 2) остаточні рішення, які створюють правові наслідки для кандидатів на посаду членів Вищої ради правосуддя, ухвалюються суб`єктами обрання чи призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, і саме такі рішення мають правове значення для осіб, щодо яких вони постановлені, та можуть бути оскаржені в судовому порядку такими особами (пункт 29 постанови).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) Вища рада правосуддя складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох - обирає з`їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох - призначає Президент України, двох - обирає Верховна Рада України, двох - обирає з`їзд адвокатів України, двох - обирає всеукраїнська конференція прокурорів, двох - обирає з`їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону № 1798-VIII Етична рада утворюється з метою сприяння органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 9-1 Закону № 1798-VIII Етична рада проводить відбір кандидатів на посади члена Вищої ради правосуддя у два етапи: 1) проведення відбору кандидатів за результатами розгляду поданих кандидатами документів, результатів спеціальної перевірки і відповідної інформації з відкритих джерел та формування списку кандидатів, допущених до співбесіди; 2) проведення співбесіди з відібраними кандидатами та визначення списку кандидатів для рекомендації органам, що обирають (призначають) членів Вищої ради правосуддя.

Відповідно до пункту 8 частини двадцятої статті 9-1 Закону № 1798-VIII Етична рада для здійснення своїх повноважень ухвалює та оприлюднює на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя обґрунтований висновок щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, складає та оприлюднює список кандидатів, рекомендованих Етичною радою для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Згідно із частинами дев`ятою, п`ятнадцятою статті 9 Закону № 1798-VIII, частиною сьомою статті 208-1 Закону України від 10 лютого 2020 року № 1861-VI «Про Регламент Верховної Ради України» у разі невключення кандидата до списку кандидатів, рекомендованих Етичною радою для призначення на посаду члена Вищої ради правосуддя, такий кандидат припиняє участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX Етична рада протягом шести місяців з дня затвердження її персонального складу одноразово здійснює оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду), обраних (призначених) на посаду члена Вищої ради правосуддя до набрання чинності цим Законом, критеріям професійної етики та доброчесності для зайняття посади члена Вищої ради правосуддя. За результатами одноразового оцінювання Етична рада може ухвалити рішення про внесення до відповідного органу, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, мотивованої рекомендації про звільнення члена Вищої ради правосуддя з підстав, визначених пунктами 3-5 частини першої статті 24 Закону № 1798-VIII. Якщо орган, що обрав (призначив) члена Вищої ради правосуддя, у встановлений абзацом сьомим цього пункту строк не ухвалив рішення про звільнення члена Вищої ради правосуддя з посади або про відхилення рекомендації Етичної ради про звільнення члена Вищої ради правосуддя, то після спливу зазначеного строку такий член Вищої ради правосуддя вважається звільненим з посади відповідно до закону.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX всі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів Вищої ради правосуддя підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції.

З наведених норм права вбачається, що Етична рада є органом, який уповноважений державою приймати рішення щодо оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, ухвалювати висновки щодо відповідності кожного кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності, а також складати списки кандидатів, рекомендованих для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя, не включення до яких припиняє участь кандидата у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Отже, у разі ухвалення Етичною радоювисновків про невідповідність кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності та невключення внаслідок цього до списку кандидатів, рекомендованих для обрання (призначення) на посаду члена Вищої ради правосуддя, такі кандидати припиняють участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя.

Такі висновки Етичної ради про невідповідність кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності мають правове значення, оскільки позбавляють кандидатів права претендувати на зайняття посади члена Вищої ради правосуддя, та мають для них остаточний характер, оскільки не вимагають подальшого затвердження або погодження іншими державними органами.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС УкраїниВерховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів Вищої ради правосуддя відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя».

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справі «Белле проти Франції» (рішення від 04 грудня 1995 року), зазначав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які спричиняють втручання в її права.

У Терміновому спільному висновку Європейської комісії «За демократію через право» та Генерального директорату з прав людини та верховенства права від 05 травня 2021 року № 1029/2021 (CDL-PI(2021)004) щодо законопроекту № 5068, який в подальшому було прийнято Верховною Радою України як Закон № 1635-IX, вказані європейські інституції звернули окрему увагу на необхідність законодавчого закріплення можливості оскарження рішень Етичної ради.

У розділі 9 вказаного висновку зауважено: «Законопроект повинен пояснити, що кандидат, якого Етична рада вважає таким, що не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, має право на судовий захист. У теперішній редакції законопроект не посилається на процедуру оскарження рішень Етичної ради. Під час онлайн-зустрічей представники української влади зазначили, що відповідно до законодавства будь-який публічний акт може бути оскаржений. Це означає, що рішення, внаслідок якого кандидат припиняє участь у конкурсі на посаду члена Вищої ради правосуддя, або яке встановлює невідповідність члена ВРП критеріям етики та доброчесності, може бути оскаржене в суді» (пункт 62 висновку).

24 жовтня 2022 року Європейською комісією «За демократію через право» та Генеральним директоратом з прав людини та верховенства права було надано короткий спільний висновок № 1091/2022 (CDL-AD(2022)023) на запит Конституційного Суду України з деяких питань, пов`язаних з виборами (призначенням) та дисципліною членів Вищої ради правосуддя, у пункті 49 якого зазначено: «…міжнародний елемент (у складі Етичної ради) впливає лише на склад Вищої ради правосуддя, тоді як, будучи національною установою, сама Вища рада правосуддя працює повністю без будь-якої міжнародної участі. Нарешті всі рішення Етичної ради, які стосуються як кандидатів, так і діючих членів Вищої ради правосуддя, можуть бути оскаржені у Верховному Суді. Таким чином, остаточне рішення у всіх випадках залишається за національним органом».

З наведених норм права та правоположень вбачається, що рішення, дії або бездіяльність Етичної ради щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя підлягають судовому оскарженню. У зв`язку з цим висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 28, 29 постанови від 17 листопада 2022 року у справі № 990/124/22, що такі рішення Етичної ради не мають остаточного характеру та правового значення для осіб щодо яких вони постановлені, можуть призвести до позбавлення таких осіб права на суд та порушення указаних правових приписів.

Щодо меж розгляду

«Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У цій справі Касаційний адміністративний суд ухвалою від 19 вересня 2022 року позовну заяву передав за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду з підстави, встановленої пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України, при цьому зазначив, що питання відповідності позовної заяви вимогам цього Кодексу, у тому числі щодо встановленого законом права особи на звернення з позовом, не вирішувалось, оскільки таке має вирішуватися компетентним на те судом.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводились до того, що висновок суду першої інстанції про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради не відповідає пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

За цих умов очевидно, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 28, 29 постанови від 17 листопада 2022 року у справі № 990/124/22, виходять за межі перегляду судом апеляційної інстанції та не відповідають статті 308 КАС України», - зазначили судді в окремій думці.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.