Голова Гребінківського районного суду Полтавської області Леся Федорак провела узагальнення постанов Касаційного кримінального суду, які можуть бути корисні для судів першої інстанції, передає прес-центр суду.
- Малозначність діяння при грабежі: критерії визначення;
- Критерії необхідної оборони при заподіянні тілесних ушкоджень;
- Врахування загальних засад призначення покарання;
- Звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки;
- Доказування перебування особи у стані алкогольного сп’яніння під час вчинення злочину;
- Ст. ст. 69, 75 КК України; застосування конфіскації майна тільки при корисливому злочині;
- Ч. 4 ст. 70 КК України; Ч. 4 ст. 70 КК України;
- Ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України (- ухвала апеляційного суду; - постанова касаційного суду);
- Застосування ч. 5 ст. 72 КК України у часі;
- Застосування ч. 5 ст. 72 КК України; застосування ч. 5 ст. 72 КК України; застосування ч. 5 ст. 72 КК України; Положення ч. 5 ст. 72 КК України застосовуються у разі попереднього ув’язнення у даному кримінальному провадженні;
- Підстави застосування ст. 75 КК України;
- Обчислення давності виконання вироку;
- Можливе одночасне застосування ст. 75 КК України та Закону України «Про амністію у 2014 році»;
- Епізоди злочинної діяльності окремо не кваліфікуються, навіть якщо один вчинений до постановлення попереднього вироку, а інші після (- вирок суду І інстанції; - вирок апеляційного суду; - постанова касаційного суду);
- Розмежування складів злочинів, передбачених ст. 122 і ст. 128 КК України;
- Тамбур квартир відноситься до «інше приміщення» згідно з диспозицією ст. 185 КК України;
- Розбій (- вирок суду І інстанції; - ухвала апеляційного суду; - постанова касаційного суду);
- Ч. 4 ст. 187 і ч. 2 ст. 121 КК України;
- Момент закінчення шахрайства;
- Призначення додаткового покарання за ст. 286 КК України;
- Кваліфікація дій за ст. 289 КК України;
- Критерії визначення офіційного документа;
- Доведення умисної форми вини у випадку службового підроблення є обов’язковим;
- Дія закону в часі за ч. 2 ст. 367 КК України;
-Ст. 368 КК України; ч. 3 ст. 368 КК України;
- Провокація злочину (-вирок суду І інстанції; - ухвала апеляційного суду; - постанова касаційного суду);
- Відкриття матеріалів стороною обвинувачення по НСРД; принцип змагальності; вихід за межі пред’явленого обвинувачення право, а не обов’язок суду (- ухвала апеляційного суду; - постанова касаційного суду);
- Прокурор повинен забезпечити явку свідків;
- Підтвердження повноважень захисника;
- Давати пояснення є правом потерпілої особи;
- Орган влади повинен замінити адвоката або примусити його виконувати свої обов’язки;
- Заміна прокурора у провадженні;
- Показання з чужих слів у випадку смерті потерпілого;
- Висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп’яніння; складання протоколу огляду місця ДТП;
- Сума відшкодування витрат на поховання в межах цивільного позову по ст. 286 КК України;
- Точний час вчинення злочину не обов’язково зазначати; вартість викраденого встановлено зі слів потерпілого (- вирок суду І інстанції; - ухвала апеляційного суду; - постанова касаційного суду).
- Стягнення судового збору за цивільним позовом із обвинуваченого;
- Витребування слідчим доказів без отримання тимчасового доступу до документів; експерт може звернутися до лікаря за консультаційним висновком згідно з Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України №6 від 17.01.1995р. (- вирок суду І інстанції; - ухвала апеляційного суду; - постанова касаційного суду);
-Невідкладність огляду місця події; відсутність необхідності тимчасового доступу до документів у випадку їх добровільної видачі ( - ухвала апеляційного суду; - постанова касаційного суду);
- Для огляду місця події ухвала слідчого судді не потрібна;
- Поверхневий огляд особи; затримання особи;
- Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про проведення позапланової документальної перевірки;
- Адвокат власника майна має право на оскарження ухвали про арешт;
- Відкриття матеріалів стороні захисту;
- Повідомлення потерпілого про судове засідання;
- Правові наслідки не видалення свідків із зали судового засідання;
- Судовий розгляд за ч. 3 ст. 349 КПК України після зміни обвинувачення;
- Не допустиме посилання у вироку на особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження;