Кримінальна юрисдикція: у ККС ВС обговорили стан здійснення правосуддя за 2020 рік

15 лютого в Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду відбулися збори суддів, під час яких учасники, зокрема, заслухали інформацію щодо здійснення правосуддя у справах і матеріалах кримінального судочинства та про адміністративні правопорушення у 2020 році, передає офіційний сайт ВС.

Як зазначив голова ККС ВС Станіслав Кравченко, у звітному періоді до судів надійшло 2 млн 76 тис. справ і матеріалів кримінального судочинства та про адміністративні правопорушення. Місцеві загальні суди отримали 1 млн 785 тис. справ і матеріалів, апеляційні – 270 тис. До Вищого антикорупційного суду усього надійшло 12 тис. справ і матеріалів кримінального судочинства, із них на розгляд слідчих суддів – 10,8 тис. клопотань, скарг, заяв щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування.

Верховний Суд отримав 9728 процесуальних звернень кримінального судочинства та про адміністративні правопорушення, що на 5 % більше ніж у 2019 році. Крім того, щороку збільшується надходження до ККС ВС подань, клопотань про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Так, у 2020 році їх кількість збільшилася на 37,8 % і сягнула 2 тис. Така ситуація виникла насамперед через проблему з кадровим забезпеченням судів.

«Статистична інформація свідчить, що попри кадрові, фінансові, організаційні та інші труднощі судам вдавалося забезпечувати в розумні строки справедливий, якісний, належний розгляд більшості кримінальних проваджень», – зазначив голова ККС ВС.

У провадженні слідчих суддів під час досудового розслідування перебувало 711 тис. матеріалів. Судді ККС ВС за касаційними скаргами на судові рішення розглянули по суті та здійснили перегляд рішень суду першої або апеляційної інстанцій у 2,6 тис. кримінальних провадженнях стосовно майже 3 тис. осіб.

Касаційну скаргу задоволено та судове рішення скасовано у 844 кримінальних провадженнях, або 32,5 % від загальної кількості судових рішень, переглянутих у касаційному порядку.

За результатами розгляду касаційних скарг найбільший відсоток осіб, стосовно яких скасовано судові рішення, зафіксовано в судах таких областей: Закарпатської – 53,7 % (скасовано 22 судових рішення із 41 переглянутого у касаційному порядку), Одеської – 50 % (62 із 124), Львівської – 40,1 % (59 із 147), Кіровоградської – 39,7 % (25 із 63). Найменший відсоток таких осіб був у судах Тернопільської – 13,2 % (5 із 38), Херсонської – 18,6 % (16 із 86), Запорізької – 20,9 % (37 із 177) та Полтавської – 21,4 % (21 із 98) областей.

Результати касаційного перегляду судових рішень за розділами Особливої частини КК України у 2020 році вказують, що найбільше було кримінальних правопорушень проти власності 970 (33 %). Крім того, кримінальних правопорушень проти життя та здоров’я особи було 589 (20,1 %), проти безпеки руху та експлуатації транспорту – 312 (10,6 %), у сфері службової та професійної діяльності – 251 (8,5 %), у сфері обігу наркотичних засобів – 225 (7,7 %) та інших правопорушень ­– 590 (20,1 %).

У 2020 році місцевими загальними судами стосовно 735 осіб (у 2019 році – 987) ухвалено виправдувальні вироки; їх частка від кількості всіх осіб, щодо яких ухвалено вироки, становила 0,9 % (у 2019 році - 1,2 %). Доповідач зауважив, що у 2020 році в касаційному порядку перевірено ухвалені загальними судами виправдувальні вироки у кримінальних провадженнях стосовно 171 особи. За результатами касаційного розгляду, виправдувальні вироки залишено без зміни стосовно 135 осіб, або 78,9  % від переглянутих (у 2019 році – 58,6 %). Стосовно 36 осіб виправдувальні вироки скасовано із призначенням нового розгляду (21,1 %). За результатами касаційного перегляду судових рішень протягом минулого року звільнено з-під варти 33 особи.

Станіслав Кравченко не залишив поза увагою й питання довіри до судової влади. Згідно зі статистичними даними із загальної кількості справ та матеріалів, що перебували на розгляді місцевих та апеляційних судів (2 млн 250 тис.), заяви про відвід судді (слідчого судді) становили 0,8 % (17 тис.) від загальної кількості справ і матеріалів, що перебували на розгляді. Відвід задоволено у 57 % випадків (9,4 тис.).

«Це свідчить про те, що процесуальні механізми висловлення недовіри до суду діють, однак статистичні дані вказують на високий рівень довіри до суду сторонами процесу у кримінальному провадженні», – наголосив Станіслав Кравченко.

Голова ККС ВС розповів про проблеми, з якими стикаються суди, зокрема: збільшення кількості кримінальних проваджень, за якими особи трималися під вартою і числилися за судами понад 6 міс., а також кількості випадків, коли розгляд кримінальних проваджень відкладався. Так, станом на 31 грудня 2020 року суди першої інстанції не розглянули 6,1 тис. кримінальних проваджень (у 2019 році – 5,5 тис., у 2018 році – 4,8 тис., у 2017 році – 3,6 тис.), за якими 7,8 тис. осіб трималися під вартою і числилися за судами понад 6 місяців (у 2019 році – 7,1 тис., у 2018 році – 6,2 тис., у 2017 році – 5 тис.).

Крім того, загалом зафіксовано 518 тис. фактів відкладення розгляду кримінальних проваджень місцевими загальними судами (у 2019 році – 460 тис., у 2018 році – 454 тис., у 2017 році – 394 тис.). Це пов’язано, у тому числі, з припиненням доставлення до суду засуджених, неявкою в судові засідання захисників, прокурорів та інших учасників кримінального провадження через поширення COVID-19 та запровадження карантинних обмежень. Зокрема, ККС ВС з 12 березня до 31 грудня 2020 року прийняв 98 ухвал про перенесення судових засідань у зв’язку з карантином.

Важливим напрямом діяльності ВС є забезпечення єдності судової практики. У зв’язку з цим у 2020 році були опубліковані тематичні огляди судової практики ККС щодо судової практики об’єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за 2018–2019 роки; у провадженнях щодо злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення; щодо перегляду ухвал слідчих суддів; щодо оцінки документів як предметів складів злочинів, передбачених статтями 357, 358, 366 КК України; у кримінальних провадженнях щодо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України); щодо недопустимості доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Ці огляди можна знайти за посиланням.

Окрему увагу спікер приділив тому, що 1 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», у результаті чого запрацював інститут кримінальних проступків.

Основною передумовою запровадження інституту кримінальних проступків було виконання Україною міжнародних зобов’язань, гармонізація українського законодавства із законодавством інших європейських країн, прагнення гуманізації вітчизняного кримінального законодавства і, можливо, зменшення та оптимізація навантаження на правоохоронні органи, суди й установи виконання покарань.

Варто зазначити, що у 2020 році Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України, ряд положень кримінального процесуального та антикорупційного законодавства. У зв’язку із цим ККС були розроблені відповідні пропозиції до КПК України, які врахувала робоча група з питань реформування кримінальної юстиції у складі Комісії з питань правової реформи під час розроблення змін до кримінального процесуального законодавства.

Доповідач також зазначив, що відповідно до внесених змін до п. 20-5 розд. ХІ «Перехідні положення» КПК України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину у ККС ВС затверджено Порядок організації роботи Касаційного кримінального суду під час розгляду матеріалів кримінальних проваджень і зберігається режим роботи у вихідні та святкові дні для забезпечення виконання таких спеціальних норм.

Станіслав Кравченко також окреслив проблемні питання розгляду касаційних скарг і кримінальних проваджень (справ), матеріали яких залишились на тимчасово окупованих територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей. «Причина неможливості розгляду відповідних касаційних скарг, кримінальних проваджень (справ) полягає в тому, що до цього часу не внесені законодавчі зміни, які б детально регламентували дії правоохоронних органів та судів у випадку неможливості відновлення втрачених матеріалів кримінальних проваджень (справ) для здійснення досудового розслідування та судового розгляду», – сказав голова ККС ВС. Доповідач зазначив, що Верховний Суд бере активну участь у подальшому удосконаленні процесуальних механізмів відновлення цієї категорії справ, проте комплексних законодавчих ініціатив, на жаль, станом на сьогодні немає.

Крім того, він звернув увагу на ситуацію щодо надмірного навантаження на суддів, неналежного фінансування судової системи й недоукомплектованості судів першої та апеляційної інстанцій.

«Кадровий голод, особливо в апеляційних судах, призвів до фактичної неможливості забезпечення розгляду справ. Ми бачимо цю ситуацію через значне збільшення подань про визначення підсудності в межах юрисдикції різних апеляційних судів. У зв’язку з практикою запровадження спеціалізації суддів у загальних апеляційних судах та неможливістю утворити склад колегій суддів для розгляду кримінальних проваджень, зокрема, в Закарпатському та Сумському апеляційних судах, а також у відповідь на звернення різних судів Касаційний кримінальний суд підготував і направив відповідного листа до загальних судів, зазначивши, що запровадження спеціалізації в судах є доброю практикою, однак вона не має перешкоджати здійсненню правосуддя», – зауважив доповідач.

На завершення доповідач зазначив, що Касаційний кримінальний суд бере активну участь у заходах за відповідними напрямами з метою ефективного здійснення правосуддя, відновлення порушених прав, свобод та інтересів людини і громадянина та забезпечення принципу верховенства права.

Під час зборів суддів також заслухали інформацію секретарів судових палат ККС ВС про діяльність цих палат у 2020 році та звіт заступника керівника апарату ВС – керівника секретаріату ККС ВС.

Раніше ККС пояснив, в якому випадку відновлення втраченого кримінального провадження виключається.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.