Оцінка доказів, отриманих під час допиту учасників кримінального провадження: позиція ККС ВС

Показання свідків, питання про допит яких сторона захисту поставила лише під час судового розгляду, не можуть бути визнані недопустимими доказами з тієї підстави, що вони не були відкриті стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК. Про це зазначив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду  при розгляді справи № 675/423/17.

Так, за вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 162 КК, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – за ч. 1 ст. 162 КК. За вироком суду апеляційної інстанції скасовано вирок місцевого суду та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч. 1 ст. 162 КК.

У касаційній скарзі захисник, серед іншого, послався на те, що апеляційний суд не дотримався засад безпосередності дослідження всіх доказів, у тому числі й тих, які визнав недопустимими. ВС змінив вирок суду апеляційної інстанції, звільнивши на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 162 КК у зв’язку із закінченням строків давності.

Переглядаючи провадження за апеляційними скаргами, суд апеляційної інстанції за клопотанням сторони обвинувачення повторно дослідив докази, які поклав в основу обвинувального вироку, дійшов висновку про недопустимість показань ряду свідків, оскільки вони були отримані з порушенням вимог КПК, зокрема не були відкриті стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК.

Вказаною нормою права не передбачено обов’язку відкриття стороною захисту показань свідків, яких під час досудового розслідування не було допитано, та питання про допит яких сторона захисту поставила лише під час судового розгляду.

Водночас, оскільки вина засуджених підтверджується належними, достовірними та допустимими доказами, які у своїй сукупності підтверджують вчинення ними інкримінованих злочинів, а показання свідків ані підтверджують, ані спростовують будь-яких фактичних обставин кримінального правопорушення, які б впливали на кваліфікацію дій обвинувачених, підстав вважати згадане порушення таким, що тягне за собою обов’язкове скасування судових рішень, немає, оскільки загалом не впливає на правильність висновків суду апеляційної інстанції про доведеність винуватості засуджених у вчиненні злочинів, за які їх засуджено.

Раніше Верховний Суд розповів про наслідки неявки в судове засідання.

Також ми розповідали, у яких випадках суд має право розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.