У Львові відбулася міжнародна конференція «Адміністративна юстиція в Польщі та в Україні: порівняльні аспекти»

Міжнародна конференція «Адміністративна юстиція в Польщі та в Україні: порівняльні аспекти», яка відбулася 27 вересня 2019 року у Львові, об’єднала суддів адміністративної юрисдикції України та Польщі, керівників і представників найвищих суддівських інституцій, провідних науковців навколо актуальних питань адміністративної юстиції в Україні та Республіці Польща.

До учасників міжнародної конференції з вітальним словом звернувся голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, який подякував усім присутнім, а особливо гостям з Республіки Польща за те, що вони готові ділитися досвідом з актуальних питань здійснення судочинства. Як підкреслив М. Смокович, основним показником у діяльності суддів в Україні є людина, адже найголовніше — щоб кожен міг реалізувати своє конституційне право на незалежний і справедливий суд для захисту основоположних прав, свобод та інтересів. Саме суди адміністративної юрисдикції є тими органами, які покликані забезпечувати захист прав людини у її взаємодії з державою, а також контролювати правомірність здійсненням органами та посадовими особами державної влади наданих їм владних повноважень.

Звертаючись до учасників конференції, Наталія Блажівська, ініціатор заходу, президент Міжнародної фіскальної асоціації (IFA Ukraine), суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, звернула увагу на те, що зміни, яких очікує суспільство, вимагають від суддів, практикуючих юристів та науковців співпраці, обміну думками та активної щоденної роботи. Як вірно зауважив Аарон Барак, колишній президент Верховного Суду Ізраїлю: «Демократія — це не лише право більшості. Демократія — це також правило базових цінностей… цінностей, на яких формуються усі демократичні структури, і які навіть більшість не може зачіпати». Саме такі високі базові цінності і повагу до верховенства права і закладають для своїх студентів – майбутніх науковців, суддів, адвокатів університети як в Україні, так і Польщі. Ми маємо бути добре поінформовані про те, як судді за кордоном вирішують схожі правові проблеми. Суддя Верховного Суду США Сандра О'Конор свого часу зауважила: «Хоча загалом ми маємо відповідально застосовувати наші закони, є багато чого, що ми можемо перейняти у видатних юристів з інших країн, які стикалися з такими ж складними питаннями як ми тут». «Для нас, українських суддів, це особливо актуально при розгляді податкових спорів. Ми усвідомлюємо, що інші правові системи продовжують вдосконалюватися, шукаючи шляхи до вирішення нових правових проблем, які з’являються щодня, і ці рішення є також такими, які ми можемо перейняти з користю для нашої правової системи. Сьогоднішній захід є лише початком ще пліднішої співпраці між нашими судами, а проблеми, з якими стикаються польські колеги, є актуальними і для української правової системи», — підкреслила Н. Блажівська.

Співорганізатор заходу, голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха підкреслив, що в такі короткі строки вдалося зреалізувати ідею проведення заходу міжнародного рівня. О. Заверуха висловив сподівання, що сьогоднішній захід буде продуктивним та інформаційно насиченим, а результати зустрічі матимуть практичне застосування. «Сьогодні тут зібрались люди, яким не байдужа доля адміністративної юстиції, а відтак – не байдужими є питання, які стосуються утвердження принципу верховенства права. Впевнений, що синергія науки, практики та міжнародного досвіду збагатить усіх присутніх та дасть поступ до майбутнього вдосконалення», — зазначив голова Восьмого ААС. 

Голова Львівської обласної державної адміністрації Маркіян Мальський наголосив, що сьогодні перед судами стоїть багато викликів, адже суспільство має великі очікування від судової системи. За словами М. Мальського, рівень транспарентності в судовій системі один з найвищих в Європі, про що свідчить останній відбір до Верховного Суду, та його тривалість, а отже, Україна на правильному шляху, і в співпраці із польськими партнерами буде ще більше вдосконалювати цей напрям.

Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Володимир Мельник привітав гостей у стінах одного із найстаріших та найпрестижніших університетів в Україні та Східній Європі. Ректор зауважив, що тісна співпраця представників наукового середовища та суддів є передумовою майбутніх позитивних змін у законотворчій діяльності, правозастосуванні та, безумовно, вплине на ефективність здійснення адміністративного судочинства.

Конференція складалася із двох сесій, під час яких присутні обговорили найважливіші питання, які виникають в судовій практиці здійснення адміністративного судочинства в Україні та Республіці Польща.

Розпочинаючи першу сесію, суддя Фінансової палати Вищого адміністративного суду Республіки Польща Томаш Коляновскі розповів українським колегам про переваги та недоліки комп'ютеризації судових процесів, наголосивши, що з 2007 року у Польщі діє спеціальна центральна база — державний інтернет-портал, доступ до якого мають лише сторони. На ньому можна знайти найважливішу інформацію щодо розгляду справи. Таким чином, електронні комунікації між особою і судом, що активно застосовуються у Польщі, дали змогу зменшити кількість запитів і звернень сторін з проханнями надати інформацію про рух справи. Безумовно, комп’ютеризація та впровадження новітніх технологій у судовій системі Польщі є ознакою прогресу та мусить бути якнайшвидше впроваджена в систему здійснення судочинства в Україні.

Віце-президент Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів, суддя ВАСУ  Юрій Цвіркун детально зупинився на обговоренні проекту кодексу про адміністративну процедуру, звернувши увагу присутніх на те, що успішний досвід Польщі з цього питання є прикладом для України. Діяльність органів публічної адміністрації має бути обмежена шляхом встановлення критеріїв та правил, яких ці органи мають дотримуватися. Близькість правових систем України та Польщі повинна лише сприяти активному перейняттю досвіду Польщі щодо врегулювання адміністративних процедур в Україні.

Збігнев Ромалай з Інституту медіації у цій категорії справ є не лише можливим, але й необхідним. Зокрема, перевагами судової медіації при вирішенні  податкових спорів можна вважати економію часу та коштів, уникнення репутаційних втрат учасників спору у бізнесовій та діловій сфері, розвантаження судів, уникнення витрат професійних та матеріальних ресурсів на розгляд справ, результати розгляду яких очевидні. На переконання О. Заверухи, питання удосконалення правового регулювання захисту прав платників податків в Україні у контексті судової медіації не повинно залишитись поза увагою законодавчої та виконавчої гілок влади, поза увагою наукової спільноти.

«Саме теоретичні та нормотворчі напрацювання відкриють передумови до активного та ефективного застосування цього інституту в Україні, що в свою чергу сприятиме збалансуванню інтересів держави та інтересів платника податків, налагодженню та поглибленню взаємної довіри між ними», — підсумував голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха.

Володимир Решота, доцент кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, розповів про особливості інституту представництва в адміністративних справах, порівнявши нормативно-правове регулювання у законодавстві України та Польщі. Окремо представник наукового середовища зупинився на адвокатській монополії при розгляді судами адміністративних спорів, що з 01 січня 2019 року, запроваджено у судах усіх інстанцій в Україні.

Питання адміністративного розсуду у податковому провадженні у Польщі є надзвичайно важливим, ствердив суддя Вищого адміністративного суду Республіки Польща Славомір Козик. Однією з проблем, що виникли в діяльності адміністративного суду, стало юридичне тлумачення та розуміння поняття  «адміністративний розсуд». При вирішенні справи суд повинен досліджувати в повному обсязі правомірність прийняття оскаржуваного акта, його відповідність матеріальним та процесуальним нормам законодавства.

Заступник голови Восьмого апеляційного адміністративного суду Віталій Затолочний, продовжуючи цю тему, підкреслив: аналіз практики засвідчив, що чітка, а в деяких випадках надмірна зарегульованість податкових відносин часто має наслідком довільне розширення власної компетенції контролюючими органами, сприйняття наданих дискреційних повноважень як можливість вчиняти дії поза межами правового поля. Попри можливе негативне сприйняття дискреційних повноважень, наданих фіскальним органам, необхідність їх існування та застосування при податковому регулюванні є об’єктивно необхідною при виявленні колізій, прогалин у чинному законодавстві, яке відстає або, навпаки, випереджає розвиток суспільних відносин.

Дві попередні доповіді намагався об’єднати та підсумувати з теоретичної точки зору доцент кафедри адміністративного та фінансового права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді Олег Ільницький. Адміністративний розсуд та дискреційні повноваження органів державної влади займають важливе місце та тісно пов’язані у системі оцінки обрання судом допустимих способів захисту при здійсненні адміністративного судочинства.

Оксана Грищук, професор кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, підкреслила, що питання судового угляду в кінцевому рахунку є питанням про права людини, а тому важливо розуміти межі судового угляду і тлумачити їх через призму прав людини. Сьогодні вже не є предметом дискусії, що наше розуміння меж судового угляду обумовлюється тим змістом, який ми вкладаємо у розуміння поняття «право». Тут є кілька підходів, серед яких можна виділити позитивістський, який сприймає право як систему юридичних норм, встановлених державою. За такого підходу судовий угляд і обмежується системою юридичних норм, питання неправового закону не піднімається. На сьогодні цей підхід вже не є домінуючим, що чітко засвідчив Конституційний Суд України, який у справі про призначення більш м’якого покарання №15-рп/2004 зазначив, що право не обмежується  лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори,  зокрема  норми  моралі,  традиції,  звичаї тощо,  які легітимовані  суспільством  і   зумовлені   історично   досягнутим культурним рівнем суспільства.  Всі ці елементи права об'єднуються якістю,  що відповідає ідеології справедливості,  ідеї права,  яка значною мірою відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його  ототожнення  із  законом,  який  іноді  може  бути  й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність  особи. Проте Конституційний Суд України пішов далі у своєму розумінні права і у рішенні №5-р/2018 відобразив сучасний прогресивний філософсько-правовий погляд на право як систему цінностей, вершиною якої є людська гідність. Зокрема зазначено, що людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав. Таким чином, за такого аксіологічного розуміння права, судовий угляд обмежується системою правових цінностей, вершиною яких є людська гідність як джерело прав і свобод людини.

Суддя  Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Олендер присвятив свою доповідь судовій практиці, що склалася щодо вирішення податкових спорів з трансфертного ціноутворення. Як зазначив Ігор Ярославович, кількість справ у цій сфері, що переглядалися у касаційній інстанції, є незначною (близько 30 судових рішень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду). «Статистика показує,  що майже рівною є кількість рішень, прийнятих на користь платників податків та податкових органів. Результати розгляду цих справ свідчать, що підставами для відмови платникам податків у задоволенні позову стало, у першу чергу, неврахування відповідних змін до податкового законодавства», — наголосив суддя КАС ВС І. Олендер.

Про індивідуальне тлумачення податкового права у судовій практиці Польщі доповідав суддя провінційного адміністративного суду в Гданську Марек Краус. За словами польського судді, цей інструмент отримав широке застосування на практиці. З огляду на це, досвід Польщі у сфері кваліфікованого надання суб’єктам господарювання консультативної допомоги стосовно ведення податкового обліку, звітності, сплати належних сум платежів до бюджетів та інше, є особливо актуальним в Україні. Адже на сьогодні місце індивідуального тлумачення податкового права ще не є достатньо вагомим в українських реаліях.

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель виступила з доповіддю на тему «Податок на доходи фізичних осіб в Польщі та в Україні: порівняльний аспект». За її словами, аналіз сфери застосування податку на доходи фізичних осіб в Україні та в Польщі свідчить, що у сукупності з ПДВ та податком на прибуток цей вид податку забезпечує понад дві третини усіх податкових надходжень до зведеного бюджету країни. Системи оподаткування ПДФО в Україні та в Польщі є різноступеневими (в Україні діє одноступенева системи, у Польщі — двоступенева («прогресивна») та відмінними за програмами лояльності: передбачають різні податкові соціальні пільги, які спрямовані на стимулювання розвитку різних соціальних сфер. В Україні пільгове оподаткування доходів фізичних осіб передбачає зниження його ставки для окремих категорій населення, а в Польщі — оподаткування доходу в розмірі до 8 тис. злотих (приблизно 49 360 гривень) на рік за ставкою 0%, звільнення від оподаткування доходів молоді, значне зниження ставки (податкові «знижки») для родин з дітьми тощо. О. Епель підсумувала, що обмін досвідом України та Польщі в галузі справляння податку на доходи фізичних осіб може стати в нагоді для податкових систем обох держав.

На завершення, голова Восьмого апеляційного адміністративного суду Олег Заверуха та президент Міжнародної фіскальної асоціації (IFA Ukraine)  та суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська подякували усім, хто допомагав в організації та проведенні заходу. Учасники міжнародної конференції прийшли до спільного переконання, що подібні заходи сприяють не тільки обміну досвідом і думками щодо виявлення конкретних проблемних питань у правозастосуванні, а й допоможуть знайти шляхи подальшого розвитку і змін як у сфері законотворчості, так і судовій практиці.

Захід міжнародного рівня став результатом співпраці Восьмого апеляційного адміністративного суду, Міжнародної фіскальної асоціації (IFA Ukraine), Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів та юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.