У яких випадках неможливе подання нотаріально засвідченої копії документів, необхідних для державної реєстрації

Офіс протидії рейдерству повідомляє, що під час рейдерських атак на бізнес зловмисники намагаються отримати управління підприємством, у тому числі шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) недостовірних відомостей про «нових учасників» товариства на підставі документів, що не відповідають закону, зокрема, частині п’ятій статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про державну реєстрацію юридичних осіб).

«Під час вирішення одного з таких реєстраційних кейсів Мін’юст встановив, що для проведення оскаржуваних реєстраційних дій щодо зміни складу учасників товариства державному реєстратору було, зокрема, подано: нотаріально засвідчену копію акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, справжність підписів на якому було засвідчено нотаріально.

Проте Закон про державну реєстрацію юридичних осіб передбачає подання не копії (не змінює ситуацію нотаріальне посвідчення копії), а оригіналу зазначеного акта.

При цьому у пункті 1 частини першої статті 27 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб підставою для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі.

З огляду на це державний реєстратор у зазначеній ситуації повинен був зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації.

За результатами розгляду Мін’юстом було скасовано реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені державним реєстратором.

Розглядаючи справу за позовом щодо скасування наказу Мін’юсту, прийнятого зазначеною скаргою, Верховний Суд визнав його правомірним, відхиливши аргументи скаржника щодо неправильного застосування норм підпункту «ґ» пункту 3, абзацу дев’ятнадцятого частини п’ятої статті 17 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб, мотивувавши своє рішення такими аргументи:

• державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється виключно на підставі оригіналу акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, справжність підписів на якому засвідчується нотаріально з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів;
• відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 Закону про державну реєстрацію юридичних осіб державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема:

- врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом;

- внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

• саме законом має бути встановлено можливість подання нотаріально засвідченої копій документів, необхідних для державної реєстрації.

Якщо ж така можливість прямо НЕ обумовлена (наприклад, як у пунктах 12, 19 частини першої, абзаці шостому частини третьої, пунктах 3, 9, 10, 16 частини четвертої, абзацу сімнадцятого частини п’ятої статті 17 Закону, тощо), то це означає, що документи подаються виключно в оригіналі.

Прикметно, що під час розгляду справи судами трьох інстанцій позивач не надав до матеріалів справи ні копію, ні оригіналу акта приймання-передачі частки (як і договору купівлі-продажу частки), на існування яких посилався у позовній заяві», - розповідають спеціалісти.

З текстом постанови Верховного Суд від 01.12.2021 року у справі № 910/905/21 можна ознайомитися за посиланням.

Також «Судово-юридична газета» писала про особливості захисту речових прав на нерухомість у контексті державної реєстрації речових прав: практика ВП ВС.

Раніше ми писали, що Велика Палата ВС розглянула справу щодо бездіяльності парламенту, який так і не врегулював відповідальність за неправосудне рішення.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.