Апеляційний суд зменшив штраф для банку через відсутність доказів систематичних процесуальних порушень

Рівненський апеляційний суд постановив змінити оскаржену фінустановою ухвалу суду попередньої інстанції в частині визначеного до стягнення штрафу шляхом його зменшення до 0.3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 гривень. Про це повідомляє пресслужба суду.

У провадженні місцевого суду перебуває справа заявника, заінтересована особа — стягувач фінустанова, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою цього суду судове засідання було відкладено та витребувано від представника банку докази, серед яких — первинні документи на їх підтвердження. Попереджено особу, у якої витребовуються докази, про відповідальність за ухилення від обов’язків, покладених судом на учасника цивільної справи, відповідно до ст. 148 Цивільного процесуального кодексу України (далі у тексті — ЦПК України).

Оскільки у судові засідання представник фінустанови не з’явився, доказів, які витребовувалися ухвалою суду не надав, про неможливість їх подання суд не повідомив, місцевий суд застосував до банку захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 6 056 гривень, згідно з ч. 2 ст. 148 ЦПК України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався тим, що фінансова установа не забезпечила явку повноважного представника в судове засідання повторно, витребуваних судом доказів не надала, що свідчить про систематичне невиконання процесуальних обов’язків, покладених на неї судом.

Це й стало підставою для оскарження цієї ухвали до Рівненського апеляційного суду. Апелянт просив її скасувати та вирішити питання про компенсацію судових витрат за її апеляційне  оскарження.

Колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Місцевий суд безпідставно, на думку апеляційного суду, застосував до банку захід процесуального примусу у вигляді штрафу в межах ч. 2 ст. 148 ЦПК України, оскільки матеріали справи не свідчать, що допущена фінансовою установою процесуальна бездіяльність є повторною чи систематичною, адже ухвала суду першої інстанції про витребування доказів повторно не надсилалася, а явка представника в судове засідання обов’язковою не визнавалася.

Разом з цим, враховуючи, що має місце факт ненадання банком витребуваних судом доказів, що свідчать про ігнорування покладеного судом на нього обов’язку, існували підстави для застосування до фінустанови заходу процесуального примусу у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 148 ЦПК України.

Постанова Рівненського апеляційного суду від  21 серпня 2025 року у справі № 557/1565/14-ц набрала законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.