Верховний Суд заявив, що чоловік може оформити договір позики без згоди дружини: чому

Верховний Суд роз’яснив, що договір позики, за яким один із подружжя отримує грошові кошти в борг, не потребує письмової згоди іншого з подружжя, оскільки позичальник при цьому не розпоряджається спільним майном подружжя.

Відповідного висновку Суд дійшов у постанові у справі № 473/4406/24 (провадження № 61-7384св25).

Деталі справи

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики.

На обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що не знала про укладення її чоловіком ОСОБА_2 договору позики і вважає, що отримані кошти не були витрачені в інтересах сім’ї.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову, мотивуючи своє рішення тим, що оспорюваний договір позики не потребував письмової згоди іншого з подружжя, оскільки позичальник, беручи у борг грошові кошти, спільним майном не розпоряджався.

Позиція Суду

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, зазначивши про те, що за своєю суттю договір чи розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який підтверджує укладення договору, визначає його умови, а також засвідчує отримання позичальником від кредитора певної грошової суми або речей.

Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним.

У цій справі встановлено, що 18 грудня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений письмовий договір позики. На підтвердження отримання ОСОБА_2 коштів, зазначених у договорі позики, останній власноруч написав відповідну розписку.

Верховний Суд виснував, що договір позики, за яким один із подружжя отримує грошові кошти в борг, не потребує письмової згоди другого з подружжя, оскільки це не є розпорядженням спільним майном подружжя. Положення ст. 65 СК України щодо необхідності згоди на укладення правочину, що виходить за межі дрібного побутового, стосуються випадків розпорядження спільним майном, а не отримання грошових коштів у позику. Тому відсутність згоди другого з подружжя не є підставою для визнання договору позики недійсним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.