Суд скасував стягнення 120 тисяч гривень боргу з чоловіка: експертиза підтвердила, що підпис — підроблений
Чернівецький апеляційний суд поставив крапку у спорі щодо стягнення 120 тисяч гривень за нібито укладеним договором позики, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Ключовим доказом стала судово-почеркознавча експертиза, яка встановила: підпис у борговій розписці та супровідних документах виконано не відповідачем, а іншою особою. Це повністю змінило юридичну оцінку ситуації та поставило під сумнів сам факт існування договору.
Обставини справи №724/1904/25
Позивач звернувся до Хотинського районного суду Чернівецької області з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за договором позики.
За його твердженням, у листопаді 2021 року сторони уклали договір у формі боргової розписки, відповідно до якої відповідач отримав 120 000 грн та зобов’язався повернути кошти до 1 березня 2025 року. Отримання грошей, як зазначав позивач, підтверджувалося наявною в нього розпискою та вимогою про усунення порушення за договором позики від 15.03.2025 року, з якої, на його думку, вбачалося визнання боргу відповідачем.
Суд першої інстанції позов задовольнив, виходячи з установленого факту укладення договору позики та наявності боргу, що підтверджувалося наданими доказами.
Не погодившись із таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Він наполягав, що підписи у борговій розписці та у письмовій вимозі про усунення порушення за договором позики йому не належать, і тому просив призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу.
Що вирішила апеляція
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Чернівецький апеляційний суд зауважив, що під час розгляду спорів щодо боргових розписок чи договорів позики суди зобов’язані встановити справжню правову природу правочину та надати належну оцінку всім доказам.
За результатами дослідження виявилося, що підписи від імені боржника у борговій розписці та у вимозі про усунення порушення за договором позики виконані не відповідачем, а іншою особою.
Колегія суддів дійшла висновку, що підписання документів сторонньою особою свідчило про відсутність волевиявлення відповідача на укладення договору позики та отримання грошових коштів. А отже, договір позики між учасниками справи фактично не був укладений, а підстав для стягнення боргу не існувало.
За цих обставин, Чернівецький апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу відповідача, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за договором позики.
Крім того, суд стягнув із позивача на користь відповідача витрати зі сплати судового збору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
