Електронна митниця та онлайн-вибори: що принесе нам «держава в смартфоні»

12 червня в Адміністрації Президента України відбулося перше експертне обговорення концепції «Держава у смартфоні». У ньому взяли участь представники Коаліції електронної держави, що об’єднує 65 різних організацій та експертів у сфері ІТ. До обговорення також долучився глава держави. На зустрічі на розгляд та обговорення Коаліції і Володимира Зеленського було надано програму   «Україна-2030: країна із розвинутою цифровою економікою». 

Згідно з програмою провадження в Україні сучасних моделей державно-приватного партнерства у сфері електронного урядування є ключовим рішенням для зростання кількості та якості державних онлайн-послуг. Електронне урядування в частині надання державних послуг має стати бізнесом приватних операторів та провайдерів. Це пришвидшить реалізацію системи, створить новий рівень сервісу для користувачів, дасть змогу створити системи високого технологічного класу.

При цьому роль держави в питанні побудови електронного урядування зводиться до таких ключових видів діяльності:

• розробка національної архітектури системи електронного урядування;
• розвиток та підтримка центральних реєстрів, регістрів, кадастрів, ідентифікаторів, довідників та інших критичних інформаційних елементів архітектури (на блокчейні), які використовуються у процесі надання послуг безпосередньо провайдерами;
• координація діяльності приватних провайдерів, проведення інвестиційних конкурсів, атестації та моніторинг якості надання послуг, рейтингування провайдерів тощо.

Окреме місце відводиться й сфері електронної ідентифікації — це основа побудови довірчих відносин між контрагентами послуг, економічних операцій тощо.

Ключовим рішенням вбачається створення єдиного електронного державного демографічного реєстру як цифрового ідентифікатора громадян України (citizen-ID, citizen-card) із використанням технології блокчейн.

Також наголошується на важливості використання технічних інструментів масової ідентифікації громадян через використання, запровадження доступних, безпечних та зручних засобів альтернативної ідентифікації, зокрема BankID (ідентифікація через банк) та MobileID (ідентифікація через мобільного оператора).

Описано також у програмі й те, про що говорив на Iforum Володимир Зеленський.

Традиційні демократичні процеси справді можуть бути переведені до цифрового формату. Ключовими секторами розвитку е-демократії вбачаються е-парламент; е-голосування; е-правосуддя; е-медіація (досудове розв’язання спорів); е-референдум; е-голосування; е-консультації; е-петиції; е-політичні кампанії; е-опитування.

Одним із найперспективніших в умовах України напрямком використання цифрових технологій є розвиток електронного голосування виборців (e-voting) зі стовідсотковим рівнем безпеки завдяки блокчейн.  E-voting — найпростіша форма електронної демократії. Однак вона містить велику кількість політичних та організаційних викликів. Незважаючи на це, саме ця форма поступово впроваджується в різних країнах світу.

Електронне голосування та вибори за відповідних умов можуть бути чесними, набагато відкритішими та ефективнішими за традиційні офлайн-аналоги.

Також у програмі робиться наголос на цифровізації митниці.

Ключовими для реалізації електронної митниці в Україні пропонуються такі проекти:

• Упровадження 100-відсоткового електронного оформлення: повністю автоматизоване, цілодобове митне оформлення за принципом «єдиного вікна» — від заповнення декларації на перевірку до відстежування проходження документів та повідомлення про результати.
• Упровадження системи відстежування переміщення вантажів за їх номерами на всіх стадіях (розвантаження, перевезення, зберігання, митне оформлення).
• Виконання робіт щодо гармонізації документів електронної митниці з вимогами ЄС та введення Єдиного уніфікованого документу (SAD).
• Організація сумісності чинної в митних органах України системи контролю за переміщенням вантажів із загальноєвропейською NCTS.
• Удосконалення наявної системи управління ризиками та налагодження інтеграції визначених баз даних для контролю та боротьби з контрабандою, ухилянням від сплати мита тощо.

Окрім цього, програмою врегульовуються питання цифровізації у сфері економіки, екології, освіти, агросектору тощо.

Наступного тижня запланована серія обговорень концепції «Держава у смартфоні» за участю міжнародних донорів, представників бізнесу тощо. Потому документ буде оприлюднений у форматі плану конкретних дій та очікуваних цілей.

 Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала думку заступника голови ВС Богдана Львова про майбутнє електронного суду.