Забезпечення єдності судової практики та процесуальні фільтри: позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

09:00, 2 марта 2021
У КЦС ВС розповіли про те, чи вдається Суду забезпечити єдність судової практики та як насправді зараз діють касаційні фільтри.
Забезпечення єдності судової практики та процесуальні фільтри: позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду 19 лютого 2021 року прозвітував про свою діяльність у 2020 році.

Минулого року у КЦС ВС були як досягнення, так і проблеми. Так, Касаційному цивільному суду вдалося сформувати судову практику щодо деяких категорій спорів, а також суттєво зменшити залишок справ, які дісталися у спадок ще від ВССУ, та зміцнити практику ухвалення власних нових судових рішень, не передаючи справи на новий розгляд. Що стосується проблем, то основні з них полягають у неможливості забезпечення в сучасних умовах повної єдності судової практики, в недосконалості запроваджених у 2020 році процесуальних фільтрів та кадровому дефіциті, передусім у судах апеляційної інстанції. Про проблеми, з якими стикається КЦС у своїй діяльності, «Судово-юридичній газеті» на брифінгу, що відбувся після зборів суддів КЦС ВС, розповіли Борис Гулько, Дмитро Луспеник, Марина Червинська та Валентина Висоцька.   

Щодо забезпечення Касаційним цивільним судом Верховного Суду єдності судової практики

Борис Гулько, голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

«Сказати, що ми вже забезпечили єдність судової практики – це перебільшення. В принципі, забезпечити судову практику так, щоб вона враховувала всі можливі нюанси, в наших умовах неможливо. Право та правовідносини розвиваються, законодавство змінюється. Часто виникають нові обставини, які необхідно переоцінити, наприклад з точки зору рішень Європейського суду з прав людини. Є випадки, коли ще взагалі немає більш-менш напрацьованої практики, зокрема у сфері захисту персональних даних, сурогатного материнства, шкоди, заподіяної громадянам у зоні АТО. Фактично щодо значної кількості спорів ще потрібно напрацьовувати судову практику.

У Касаційному цивільному суді ми намагаємося зробити все, щоб судова практика Суду була більш-менш сталою. У Суді досить добре відпрацьована внутрішня комунікація між судовими палатами та колегіями, а також із представниками КЦС у Великій Палаті. До того ж у КЦС працює об’єднана палата, Суд часто звертається до Науково-консультативної ради при Верховному Суді.

Коли ми проводимо наради за участю секретарів судових палат КЦС ВС, голів апеляційних судів, я завжди прошу звертати увагу на випадки, коли судова практика КЦС ВС має суттєві розбіжності й коли не зовсім зрозуміло, чому Суд відійшов від попередньої практики. Якщо такі випадки є, ми проводимо обговорення в Суді, щоб зрозуміти, що саме сталося. Буває так, що певні рішення КЦС потребують пояснення через обставини самої справи.

 

Дмитро Луспеник, секретар Пленуму, секретар Першої судової палати  КЦС ВС

Ми постійно наголошуємо на тому, що якість судового рішення та єдність судової практики – це і є довіра до судової влади. Єдність судової практики потрібна не лише судам, але й усьому суспільству.

Чому на сьогодні є певний дисбаланс у судовій практиці? По-перше, це недосконале законодавство, тобто коли певні законодавчі норми суперечать одна одній або по-різному тлумачаться. До того ж із 15 грудня 2017 року набрали чинності нові процесуальні кодекси, і ми тривалий час напрацьовували однаковість застосування новел процесу, яких дуже багато.

На жаль, наше законодавство, на відміну від розвинених країн, змінюється занадто часто, породжуючи багато проблем у правозастосуванні.

Час від часу відповідно до вимог процесуального закону відбувається і перегляд позицій Верховного Суду України. Тільки за перші роки роботи Велика Палата Верховного Суду відступила від близько 40 правових позицій ВСУ, які стосувалися саме цивільної та господарської юрисдикцій. Як наслідок, Велика Палата ВС повернула майже всю ту практику, яку виробив та якою керувався Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Це призвело до певного розбалансування в судовій практиці. Суди першої інстанції розглядали справи, керуючись практикою ВСУ, суди апеляційної інстанції спиралися вже на практику ВССУ, а потім КЦС ВС та Велика Палата переглянули певні правові позиції. У підсумку різні справи, навіть схожі між собою, могли розглядатися з огляду на різну судову практику різних касаційних судів.

До того ж бувають дискусії й у самому КЦС. Наші судді мають різний попередній досвід. Хтось працював у касаційних судах, хтось – в апеляційних, хтось був адвокатом чи науковцем, тому є різні погляди на одну й ту саму правову проблему. Я вважаю це позитивним моментом, але це впливає на підходи до вже напрацьованої сталої практики.

Така ситуація може тривати кілька років, доки судова практика, якщо Верховному Суду не будуть заважати, стабілізується в певних межах.

По-друге, мені хотілося б зазначити, що є непоодинокі випадки, коли апеляційні суди, складається враження, що свідомо, ігнорують практику Верховного Суду. Вони відверто не погоджуються з правовими позиціями КЦС, внаслідок чого Суд неодноразово постановляв окремі ухвали, коли бачив, що той самий суд відверто ігнорує вже вироблену Верховним Судом практику з певних питань. Це, наприклад, випадки, коли апеляційний суд не хоче приймати апеляційні скарги напряму від громадян. Ще у 2018 році КЦС ВС, КАС ВС, КГС ВС та Велика Палата дійшли фактично до спільної позиції, що заявники мають право подавати апеляційну скаргу або через районний суд, або напряму в апеляційний суд. Однак дехто в судах не розуміє цього досі.

 

Марина Червинська, секретар Другої судової палати КЦС ВС

Незважаючи на те, що за останні роки була змінена велика кількість правових позицій, все-таки є всі підстави говорити про те, що Верховний Суд зміг виробити з ряду питань вже сталі правові позиції. За цей час КЦС ВС та Велика Палата змогли розв’язати низку питань, які роками вирішувались у судовій практиці по-різному. Поставлено крапки в питаннях кредитних правовідносин та питаннях щодо згоди подружжя на відчуження тощо.

Несприйняття тієї чи іншої позиції Великої Палати Верховного Суду існує, це особисті думки суддів, які вони викладають, зокрема, в окремих думках.

Великою проблемою є часті зміни законодавства. Навіть у прийнятий 2017 року Цивільний процесуальний кодекс нещодавно були внесені зміни. Тому зрозуміло, що суди різних інстанцій іноді вирішують правові проблеми по-різному. Потрібна сталість законодавства та продумані зміни у тих випадках, коли дійсно треба скорегувати процесуальне законодавство.

Валентина Висоцька, секретар Третьої судової палати КЦС ВС

Слід розуміти, що часто трапляється так, що справи мають свої унікальні особливості та в деталях не схожі одна на одну. Буває так, що у справах можуть бути різні фактичні обставини. Наприклад, це справи, пов’язані з житловим чи сімейним законодавством.

Час від часу лунають закиди, що Суд не може виробити на роки якусь єдину практику з деяких питань. На жаль, навіть серед суддів першої та апеляційної інстанцій не завжди є розуміння, що обставини справ можуть бути суттєво різними, тому неможливо виробити таку правову позицію, яку можна було б універсально застосовувати в кожному випадку.

Або, наприклад, згадаймо рішення Великої Палати ВС 2020 року щодо оренди землі, визнання договорів оренди землі недійсними. До цього рішення Великої Палати судова практика весь час ішла зовсім іншим шляхом (коли особа доводила, що договір оренди вона не підписувала). Зрозуміло, що зміна правової позиції мала наслідки не тільки для Верховного Суду, а й судів першої та апеляційної інстанцій, які зіштовхнулися з численним скасуванням своїх рішень.  

 

Чи працюють касаційні фільтри, запроваджені у 2020 році

Борис Гулько, голова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У тому вигляді, як це хотілося б ініціаторам запровадження касаційних фільтрів, такі фільтри поки що не виправдовують себе.

Фактично до розгляду в КЦС ми не допускаємо тільки ті справи, в яких уже точно є чітка та визначена правова позиція Великої Палати. Тобто якщо у касаційній скарзі вже є посилання на рішення ВП ВС з того чи іншого питання, то такі скарги до розгляду не допускаються. Однак за час дії касаційних фільтрів КЦС прийняв рішення відмовити в допуску до розгляду тільки у 30 випадках.

Проблема касаційних фільтрів полягає в тому, що якщо автори касаційних скарг не зазначають у них наявних правових позицій касаційної інстанції, то суддям КЦС доводиться власноруч перевіряти, яка є практика щодо вирішення того чи іншого спору. Для цього спочатку потрібно, щоб така справа надійшла до КЦС, потім потрібно її опрацювати та визначитися, що робити далі. Тобто судді касаційної інстанції в будь-якому випадку повинні ознайомитися не тільки з касаційною скаргою, а й з усіма матеріалами справи. Це не можна назвати повноцінними процесуальними фільтрами.

Треба також враховувати стан, у якому перебувають суди першої та особливо апеляційної інстанцій. Нестача суддів, величезні матеріальні проблеми та велике навантаження не сприяють підвищенню якості правосуддя.

У цілому, якщо процесуальні фільтри й потрібні, то вони не повинні перешкоджати громадянам у доступі до правосуддя.

Особисто я не зовсім розумію, наприклад, чому малозначними потрібно визнавати трудові спори. А як же право на працю? Або справи щодо аліментів? Коли мова йде по суті про майбутнє дитини. Поняття «важливий спір» чи «малозначний спір» взагалі не досить зрозумілі звичайним громадянам, які ніколи не сприймуть того факту, що суд відмовився розглядати їхню скаргу тільки тому, що хтось штучно обмежив їм доступ до правосуддя.

Дмитро Луспеник, секретар Пленуму, секретар Першої судової палати КЦС ВС

Конституція України має пріоритет над цивільним та процесуальним законодавством. Конституція гарантує громадянину право доступу до правосуддя, тоді як законодавець процесуальними фільтрами певною мірою обмежив право громадян на доступ до суду. Фактично законодавець сказав нам: «Верховний Суд, не смій брати цю справу!». Тому нам доводиться узгоджувати баланс між конституційним правом на доступ до правосуддя і думкою законодавця про обмеження касаційної юрисдикції.

Однак проблема в тому, що, встановлюючи відповідні фільтри, законодавець не зміг їх чітко виписати, допустивши неузгодженість між нормами. В одному місці зазначено, що якщо є позиція Верховного Суду з тієї чи іншої ситуації, то справу приймати до розгляду не можна. Однак в іншому місці вже вказано, що якщо в касаційній скарзі сторони посилаються на фактичні обставини, наприклад на те, що не були допитані свідки, не були оцінені докази та інше, то Верховний Суд може приймати справу до розгляду. Навіть незважаючи на те, що правова проблема, про яку йдеться в касаційній скарзі, вже вирішена Верховним Судом. На жаль, коли приймалися останні касаційні фільтри, до ВС, спеціалістів, не дослухалися.  

Тому КЦС на перше місце ставить все ж доступ до правосуддя, а лише потім – процесуальні фільтри. Але як би там не було, всі 100 % справ, які оскаржуються до касації, все ж не можуть бути прийняті до розгляду.

До речі, чомусь, коли відбувається так, що Верховний Суд відмовляє у допуску до касаційного розгляду, весь гнів спрямовується на Верховний Суд, а не на Верховну Раду, яка запровадила не зовсім вдалі процесуальні фільтри.

Взагалі з процесуальними фільтрами треба бути дуже обережним. Внаслідок непродуманого їх застосування у країні може виникнути «регіональне правосуддя», тобто коли суди різних областей будуть розглядати такі самі справи по-різному. Вже зараз Верховний Суд, на жаль, позбавлений можливості сформувати судову практику, наприклад, у справах про адміністративні правопорушення, оскільки вони просто не доходять до касаційної інстанції.

Тому КЦС намагається застосовувати касаційні фільтри, але так, щоб вони не призвели до порушення права громадян на доступ до правосуддя.

Марина Червинська, секретар Другої судової палати КЦС ВС

Фільтри касації притаманні більшості країн світу. Без таких фільтрів касаційний суд стає судом, який буде переглядати рішення після їх розгляду судами першої та апеляційної інстанцій, тобто третьою інстанцією, й ніколи не буде «судом права, а не факту».  

Українська касація також із грудня 2017 року має законодавчо встановлені фільтри, в тому числі щодо майнового цензу у справах. З 8 лютого 2020 року законодавець розширив фільтри касаційного перегляду. Проте, на жаль, запроваджені нові фільтри є складними, такими, що дозволяють різне їх тлумачення не тільки учасниками справи, а й суддями.

При відкритті касаційного провадження досить важко зробити висновок, наприклад, чи застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні норму права у подібних правовідносинах, викладену в постанові Верховного Суду, чи ні. Це, відповідно, веде до відкриття касаційного провадження та витребування справи.

Законодавством також передбачено закриття касаційного провадження, наприклад, якщо висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилається скаржник у скарзі, стосується правовідносин, що не є подібними.

Яким буде для учасника справи, що подав касаційну скаргу та в ній відкрито касаційне провадження, сприйняття постанови касаційного суду про закриття касаційного провадження? Це, на жаль, породжує непорозуміння, критику на адресу касаційного суду та суддів, тоді як такі правила запроваджені саме законодавцем.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Плюс 600 млн на суди та відстрочка виконання рішень по соціальним спорам: чи підтримають депутати
Плюс 600 млн на суди та відстрочка виконання рішень по соціальним спорам: чи підтримають депутати
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Наталія Половінкіна
    Наталія Половінкіна
    суддя Чернівецького апеляційного суду
  • Наталя Шаптала
    Наталя Шаптала
    голова Конституційного Суду України у 2019 р.
  • Анатолій Ясельський
    Анатолій Ясельський
    голова Святошинського районного суду міста Києва
  • Наталія Новікова
    Наталія Новікова
    суддя Господарського суду Харківської області
загрузка...