Будут ли привлечены к ответственности члены ВККС и ВСП, которые расходовали бюджетные средства на проведение незаконной повторной оценки судей

Инна Отрош,

кандидат юридических наук, разоблачитель профессиональных активистов

Нещодавно ВП ВС ухвалила рішення щодо незаконності повторного оцінювання ВККС у пленарному складі судді, який до цього отримав подання ВРП про призначення на посаду відповідно до Закону № 679-IX на підставі рішення колегії ВККС про відповідність посаді.

Так відповідно до постанови ВП ВС від 03.07.2025 у справі № 990/383/24 предметом розгляду було питання законності призначення і проведення у пленарному складі повторного кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Святошинського районного суду міста Києва Т. Зайця.

Тарас Заєць успішно пройшов оцінювання ВККС у складі колегії (рішення від 20 березня 2019 року № 43/ко-19) та 22 грудня 2020 року ВРП ухвалила рішення № 3567/0/15-20 про внесення Президентові України подання про його призначення на посаду судді Святошинського районного суду міста Києва (як судді, строк повноважень якого закінчився).

Надалі ВККС в новому складі викликала суддю на пленарне засідання щодо питання його відповідності займаній посаді судді, у зв’язку з чим суддя звернувся до КАС ВС з позовом щодо протиправності дій ВККС щодо призначення і проведення у пленарному складі повторного (додаткового) кваліфікаційного оцінювання на відповідність його займаній посаді судді.

Залишаючи в силі рішення КАС ВС про задоволення позову, ВП ВС виклала наступні висновки:

1) виходячи з мети Закону № 679-ІХ, законодавець тимчасово - на час відсутності повноважного складу ВККС наділив ВРП повноваженнями щодо внесення Президенту України подань про призначення на посаду суддів без рекомендації чи подання ВККС;

2) разом з тим незмінною залишилася умова внесення ВРП подання, визначена пунктом 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII, а саме підтвердження зазначеними суддями їхньої відповідності займаній посаді за результатами кваліфікаційного оцінювання згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України;

3) з огляду на чинність рішення ВРП від 22 грудня 2020 року № 3567/0/15-20 про внесення Президентові України подання про призначення Т. Зайця на посаду судді Святошинського районного суду міста Києва Велика Палата Верховного Суду вважає, що процедура кваліфікаційного оцінювання судді Т. Зайця, яка передбачена підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, завершилася.

Отже, ВП ВС дійшла висновку щодо незаконності призначення та проведення (продовження) оцінювання пленарним складом ВККС щодо суддів, які отримали подання ВРП про призначення на посаду на підставі Закону № 679-ІХ.

Слід нагадати, що питання незаконності проведення повторного (продовження) оцінювання суддів на відповідність посаді пленарним складом ВККС вже було предметом дослідження ВП ВС.

13.06.2024 ВП ВС у справі № 9901/198/20 (справа щодо судді Усатого В.) зробила висновок щодо застосування норм права: у період до 30 грудня 2023 року (дня, коли набрали чинності зміни до пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, внесені Законом № 3511-ІХ) суб’єктом оцінювання суддів на відповідність посаді могла бути виключно колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Вказана справа стосувалась судді, який був призначений безстроково, однак, по суті, висновки ВП ВС у справі № 9901/198/20 підлягають застосуванню до всіх суддів безвідносно до того, чи були вони призначені безстроково або перебувають у процесі перепризначення (5-ти річний строк повноважень яких закінчився). Тобто оцінювання на відповідність посаді будь-якого судді у період до 30 грудня 2023 року могла здійснювати виключно колегія ВККС, тоді як пленарний розгляд (у випадках передбачених законом) може проводитись виключно щодо суддів, які до вказаної дати не пройшли оцінювання колегією ВККС.

Більш детально про це у публікації.

Незважаючи на чітке і зрозуміле навіть для студентів рішення ВП ВС у справі № 9901/198/20, члени ВККС та ВРП вирішили продовжити процедури незаконного пленарного розгляду (повторного оцінювання суддів), що свідчить про прямий умисел та усвідомлення наслідків своїх дій. По суті, вони діяли так, як того вимагали професійні активісти, в тому числі члени ГРД. 

Члени ВККС та ВРП, ігноруючи обов’язкові висновки ВП ВС щодо застосування норм права (викладені у справі № 9901/198/20), не посоромились писати у своїх рішеннях про те, що «ВП ВС не мотивувала своє рішення» (як приклад). Такі дії, з точки зору стороннього спостерігача, можуть свідчити або про низьку професійну компетентність членів вказаних органів, або ж про свідоме порушення закону з певною метою.

Такою метою могло бути налагодження контактів з членами ГРД (та ГО, до яких входять члени ГРД) для уникнення негативних публікацій про себе, а також для «м’якого» проходження конкурсів на посаду судді апеляційного суду членами ВРП та численними родичами членів ВККС (щоб ГРД не складали негативних висновків щодо них). Така собі компліментарна кооперація.

Однак, найбільше питань виникло щодо суддів, строк повноважень яких закінчився та щодо яких попереднім складом ВРП було внесено подання Президенту України про призначення на посаду саме на підставі проходження такими суддями оцінювання колегією ВККС, але ВККС та ВРП (у новому складі) вирішили, що такі подання попереднього складу ВРП жодним чином їх не зв’язують у стійкому бажанні повторно переоцінити одні й ті самі обставини та навіть прийняти протилежне рішення.

По суті, ВККС та ВРП під час незаконного повторного оцінювання здійснювали перегляд рішення ВРП про внесення подання, яке є актом індивідуальної дії, що був реалізований шляхом його внесення Президенту України (та у більшості випадків гарантом були підписані укази). В деяких випадках такої ревізії – суддів було просто повторно визнано такими, що відповідають посаді, а в інших – суддів було визнано такими, що не відповідають посаді, та навіть звільнено з посади.

На порушення принципу правової визначеності під час незаконного повторного оцінювання пленарним складом ВККС суддів, які мають подання ВРП, вказував і Офіс Ради Європи в Україні, до якого зверталась сама ВРП (відчуваючи присмак юридичної невизначеності).

Так у грудні 2023 року на запит ВРП Офісом Ради Європи в Україні було надано Стислий аналіз до Закону 679-IX та його застосування в контексті питань Вищої ради правосуддя. Аналіз підготовлено міжнародним консультантом проєкту Герхардом Райснером (екс-президент Консультативної ради європейських суддів).

У вказаному аналізі Офісу Ради Європи в Україні було чітко зазначено, що «ставлення під сумнів їхнього статусу [суддів, які отримали подання ВРП відповідно до Закону № 679-IX] та втручання шляхом подальших процедурних кроків (постфактум) [шляхом проведення пленарного розгляду ВККС щодо продовження оцінювання] порушило б їхню незалежність, яка гарантована Конституцією. Конституція суворо обмежує підстави, які можуть призвести до звільнення судді або припинення його повноважень».

Однак, судді, які наголошували на тому, що наявність подання про їх призначення свідчить про проходження ними оцінювання, отримували від ВККС та ВРП одноголосну відповідь: «наявність подання не впливає на процедуру оцінювання».

І у цьому випадку члени ВККС та ВРП знову не спромоглись прочитати імперативну норму закону щодо наявності повноважень у ВРП внести подання щодо призначення на посаду судді, строк повноважень якого закінчився, виключно у випадку успішного проходження оцінювання на відповідність посаді.

Слід зазначити, що оцінювання судді, строк повноважень якого закінчився, на відповідність займаній посаді є одним з етапів призначення на посаду.

Такими етапами є: проходження оцінювання на відповідність займаній посаді (прийняття ВККС у складі колегії відповідного рішення, а з 30.12.2023 – колегією або пленарним складом), прийняття ВРП рішення про внесення подання Президенту України та відповідно його внесення, підписання указу Президентом України про призначення судді на посаду.

Закон України № 679-IX, на підставі якого зокрема ВРП приймала рішення про внесення подання, не змінював порядок проведення оцінювання на відповідність займаній посаді та не скасовував необхідність проходження суддею такого оцінювання ВККС у складі колегії для призначення судді на посаду.

Навпаки, вказаний закон чітко вказував послідовну позицію законодавця щодо необхідності проходження суддею оцінювання для майбутнього призначення на посаду та передбачав право ВРП внести подання щодо призначення виключно за умови наявності рішення ВККС у складі колегії про визнання судді таким, який відповідає займаній посаді.

Відповідно до абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя, призначений на посаду строком на п’ять років, повноваження якого припинилися із закінченням строку, на який його було призначено, може бути призначений на посаду за поданням Вищої ради правосуддя за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Отже, враховуючи припис абзацу шостого пункту 13 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII, прийняття ВРП рішення про внесення подання Президенту України про призначення на посаду судді може мати місце виключно за результатами кваліфікаційного оцінювання за умови підтвердження відповідності цій посаді згідно з підпунктами 2 та 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Саме на цьому наголошували у своєму колективному зверненні (від 03.10.2023) до ВККС та ВРП судді, які маючи подання ВРП, дізнались, що оновлена ВККС збирається викликати їх на продовження оцінювання у пленарному складі.

ВККС ухилилась від відповіді на звернення суддів, а ВРП відповіла, що все законно, а якщо щось не подобається – звертайтесь до суду. 

Судді не були почуті та були піддані незаконним процедурам повторного оцінювання пленарним складом ВККС та навіть звільненню з посади за наслідками такого незаконного оцінювання.

Усе це мало наслідком порушення гарантій незалежності суддів (однією з яких є особливий порядок призначення та звільнення), розтрату бюджетних коштів на організацію та проведення незаконних пленарних засідань ВККС щодо оцінювання суддів, які мали подання ВРП про призначення, а в наступному – і проведення засідань ВРП щодо розгляду незаконних рекомендацій про призначення/подань про звільнення ВККС щодо таких суддів.

Особливо цікава ситуація склалась із суддями, подання щодо яких були внесені Президенту України, однак указ ще не був підписаний. Такі судді (як приклад - автор публікації) мали правомірні очікування на видання указу, однак замість цього отримали рішення ВРП про звільнення з посади. Враховуючи, що відсутній правовий механізм відкликання подання ВРП з Офісу Президента, і що гарант не має дискреції у цьому питанні, - ВККС та ВРП продемонстрували рівень потужної професійності та вивели принцип правової визначеності та гарантії незалежності суддів на небачений до цього рівень.

І ось, нарешті, очевидні речі, на які закрили очі члени ВККС та ВРП, були роз’яснені цим некомпетентним членам Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2025 у справі № 990/383/24.

Які ж можуть бути правові наслідки для членів ВККС та ВРП, які проводили незаконні оцінювання пленарним складом, зокрема щодо суддів, які вже отримали подання ВРП про призначення на посаду?

Чи свідчить систематичне порушення гарантій незалежності суддів (піддання суддів незаконним процедурам оцінювання/звільненням за наслідками такого оцінювання) про підрив авторитету правосуддя? Якщо так – то чи понесуть члени ВККС та ВРП дисциплінарну відповідальність за такі дії?

Чи містять такі дії ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та/або ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (здійснення за попередньою змовою групою осіб розтрати коштів державного бюджету в особливо великих розмірах на організацію та проведення незаконних пленарних засідань/зловживання службовим становищем)? 

Отримуючи надзвичайно високі заробітні плати, маючи катастрофічний кадровий дефіцит у судовій системі, члени ВККС, замість вирішення нагальних питань, займались відверто незаконною діяльністю щодо повторного оцінювання суддів як мінімум у 2 випадках: 1) щодо суддів, призначених на посаду безстроково, - у період після рішення ВП ВС в справі судді Усатого (з 13.06.2024, з урахуванням спірної судової практики до цього моменту); 2) щодо суддів, 5-ти річний строк повноважень яких закінчився та які мали подання ВРП відповідно до Закону № 679-ІХ, - протягом всього часу (оскільки це очевидні речі).

Для прикладу, сума заробітної плати 14 членів ВККС (для прикладу) за 1 годину роботи станом на лютий 2025 року (відповідно до інформації, наданої ВККС на запит автора) становила 25864,44 грн. Якщо помножити цю суму на кількість годин, витрачених членами ВККС на незаконне пленарне оцінювання щодо кожного судді (яке могло тривати 2 і більше години, в тому числі з відкладенням), то отримаємо суму бюджетних коштів, яку отримали члени за період здійснення протиправної діяльності.

І це без врахування витрат на ряд організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення проведення відповідних засідань пленарного складу ВККС, зокрема, збирання матеріалів для суддівського досьє з метою проведення незаконного оцінювання, в тому числі, направлення запитів до різних органів та організацій, здійснення роздруківки витягів з державних реєстрів щодо суддів та їх близьких осіб, підготовка проектів та повних текстів рішень ВККС, витрати електричної енергії, паперу для друку, здійснення поштових відправлень тощо.

Всім відома безпрецедентна кількість кримінальних проваджень щодо нинішніх членів ВККС. Судячи з усього, кількість їх буде збільшуватись.

Питань виникає багато, однак уже зараз можна однозначно стверджувати: нинішній склад ВККС та ВРП (за невеликим виключенням) проявив ганебну некомпетентність та завдав шкоди авторитету відповідних органів і правосуддя у цілому; такі особи не мають морального права на оцінювання доброчесності та компетентності суддів; члени ВККС та ВРП, які свідомо порушували закон та гарантії суддівської незалежності, повинні бути звільнені з посади.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.