Яким чином у Стефанчука пропонують переписати положення про дію нормативних актів у часі та просторі

08:02, 30 июня 2021
За якими правилами будуть діяти нормативні акти, якщо парламент підтримає законопроект Руслана Стефанчука.
Яким чином у Стефанчука пропонують переписати положення про дію нормативних актів у часі та просторі
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

У Комітет з питань правової політики направлений законопроект, зареєстрований за № 5707 від 25.06.2021. Він має назву Проект Закону про правотворчу діяльність, а його авторами є «Слуги народу» : віцеспікер українського парламенту Руслан Стефанчук та спікер Дмитро Разумков. Під законопроектом також підписалася рекордна кількість депутатів

Автори законопроекту визнають, що однією із найбільш значущих проблем правотворчості у публічному управлінні є відірваність, а у деяких випадках ігнорування, суб’єкта, що приймає нормативно-правовий акт, від результатів власної правотворчої діяльності.

Відсутність єдиного законодавчого підходу до питання визначення видів нормативно-правових актів, їх юридичної сили та ієрархії, питання набрання чинності, дії, припинення дії нормативно-правових актів, питання подолання колізій та усунення прогалин під час застосування нормативно-правових актів призводить до суперечливої практики правозастосування і, як наслідок, до численних порушень прав та свобод громадян.

Тому ініціатори проекту акта вирішити удосконалити законодавчу базу щодо правотворчої діяльності і механізми прийняття та застосування нормативно-правових актів.

Зокрема, законопроектом врегульовуються окремі питання дії нормативних актів, в першу чергу в часі та у просторі.

Що записано в законопроекті про дію нормативних актів

Дія нормативно-правового акта у часі

Дія нормативно-правового акта у часі – це застосування нормативно-правового акта щодо фактів (дій, подій) чи суспільних відносин, що виникли після набрання ним чинності або до набрання ним чинності і тривали на дату набрання актом чинності. Дія нормативно-правового акта поширюється на суспільні відносини, що виникли (тривають) після набрання ним чинності, якщо інше не передбачено Конституцією чи законом України.

Дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання ним чинності і закінчується моментом припинення його дії.

Моментом набрання чинності нормативно-правовим актом є 0 годин дня, наступного за датою офіційного опублікування (оприлюднення) нормативно-правового акта, якщо інше не визначено Конституцією, законами України або самим нормативно-правовим актом.

Якщо момент набрання чинності нормативно-правовим актом визначено вказівкою на конкретну дату, такий нормативно-правовий акт вважається чинним з 0 годин зазначеної дати.

У разі потреби окремі положення нормативно-правового акта можуть вводитися в дію пізніше моменту набрання ним чинності. Введення в дію окремих положень нормативно-правового акта не може передувати моменту набрання чинності таким актом. Положення нормативно-правового акта щодо строку та умов введення в дію інших положень нормативно-правового акта набирають чинності одночасно з набранням чинності таким нормативно-правовим актом.

Моментом припинення дії нормативно-правового акта є 24 година дня відповідного строку (терміну), якщо інше не визначено Конституцією, законами України або самим нормативно-правовим актом.

У разі якщо строк припинення дії нормативно-правового акта визначається роками, то він спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

У разі якщо строк припинення дії нормативно-правового акта визначається місяцями, то він спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо дата закінчення строку, визначеного місяцями, припадає на такий місяць, в якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

У разі якщо припинення дії нормативно-правового акта здійснюється на підставі рішення суб’єкта правотворчої діяльності або суду, строки визначаються, виходячи із строків набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом, якими вводяться в дію рішення суб’єкта правотворчої діяльності, або з моменту вступу в законну силу відповідного рішення суду. 

Строк (термін) дії може бути визначено для всього нормативно-правового акта або для окремих його положень. 

Нормативно-правовий акт діє безстроково, якщо в його тексті не визначено інше. 

Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (пряма дія), шляхом перехідного періоду (переживаюча дія) і шляхом зворотної дії, відповідно до перехідних положень прийнятого (виданого) нормативно-правового акта.

Пряма дія нормативно-правового акта у часі 

Пряма дія нормативно-правового акта у часі означає, що норми нормативно-правового акта поширюються на суспільні відносини, які виникли після набрання ним чинності, а також суспільні відносини, які виникли до набрання ним чинності та продовжують існувати на момент набрання ним чинності.

Переживаюча дія нормативно-правового акта у часі

У разі припинення дії або зміни нормативно-правового акта, який регулює триваючі правовідносини, суб’єкт правотворчої діяльності може прийняти рішення про продовження дії припинених (змінених) норм для суб’єктів, які вступили у суспільні відносини до зміни правового регулювання, із зазначенням часу їх дії.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі 

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі – це застосування нормативно-правового акта щодо фактів (дій, подій), суспільних відносин, що виникли до дня набрання ним чинності. 

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. 

Дія нормативно-правового акта в просторі

Дія нормативно-правового акта у просторі залежно від правового статусу суб’єкта правотворчої діяльності та його змісту поширюється на всю територію України, відповідну адміністративно-територіальну одиницю або на певну їх частину.

Дія нормативно-правового акта за колом суб’єктів

Дія нормативно-правового акта поширюється на громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, інших суб’єктів правовідносин, осіб, які перебувають на території, на яку поширюється його дія, і яких він стосується, крім випадків, передбачених нормативно-правовим актом. 

Припинення дії нормативно-правового акта

Дія нормативно-правового акта припиняється внаслідок:

1) спливу строку дії або настання терміну, з яким пов’язано його припинення, якщо такий строк (термін) було визначено в його тексті;

2) скасування;

3) втрати ним чинності. 

У разі сплину строку дії нормативно-правового акта або настання терміну, з яким пов’язано його припинення, суб’єкт правотворчої діяльності не приймає додатково рішення про втрату чинності цим нормативно-правовим актом.

Окремі положення нормативно-правового акта або нормативно-правовий акт повністю (крім Конституції і законів України) можуть бути визнані протиправними та нечинними відповідно до рішення суду.

Скасування нормативно-правового акта 

У випадках, передбачених Конституцією і законами України, нормативно-правовий акт може бути скасований за рішенням Президента України, Кабінету Міністрів України, голови місцевої державної адміністрації вищого рівня, інших суб’єктів владних повноважень, яким надано право скасовувати нормативно-правові акти, а також суб’єктом правотворчої діяльності. Скасованими можуть бути окремі положення нормативно-правового акта, або нормативно-правовий акт повністю. 

У рішенні про скасування нормативно-правового акта зазначаються підстави для його скасування. Підставами для скасування нормативно-правового акта є:

1) невідповідність нормативно-правового акта або його окремих положень Конституції України (за винятком нормативно-правових актів, стосовно яких питання конституційності вирішується Конституційним Судом України);

2) невідповідність нормативно-правового акта або його окремих положень чинним міжнародним договорам України;

3) невідповідність нормативно-правового акта законам України;

4) невідповідність нормативно-правового акта або його окремих положень нормативно-правовим актам, що мають вищу юридичну силу. 

У разі скасування нормативно-правового акта дія нормативно-правового акта або його окремих положень, що діяв (діяли) до прийняття (видання) скасованого нормативно-правового акта, автоматично не відновлюється. 

Суб’єкт правотворчої діяльності може прийняти рішення про відновлення дії попереднього нормативно-правового акта або його окремих положень, зазначивши про це у рішенні про скасування нормативно-правового акта, або шляхом прийняття (видання) відповідного нормативно-правового акта.

Законопроект не вирішує долю нормативних актів, ухвалених за часів Союзу РСР, проте в ньому зазначається, що рішення за результатами правового моніторингу щодо застосування нормативно-правових актів органів державної влади та управління Союзу РСР, Української РСР, Української СРР приймаються:

1) щодо законів, основ законодавства Союзу РСР, нормативно-правових актів Президента Союзу РСР, З’їзду народних депутатів Союзу РСР, Верховної Ради Союзу РСР, Президії Верховної Ради Союзу РСР, з’їзду Рад Союзу РСР, Центрального виконавчого комітету Союзу РСР, Президії Центрального виконавчого комітету Союзу РСР, Центрального виконавчого комітету Союзу РСР і Ради народних комісарів Союзу РСР, Ради народних комісарів Союзу РСР і ЦК ВКП(б), законів Української РСР, нормативно-правових актів Верховної Ради Української РСР, Президії Верховної Ради Української РСР, Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів Української РСР, Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів Української СРР – Верховною Радою України;

2) щодо нормативно-правових актів Ради міністрів Союзу РСР, Ради міністрів Союзу РСР і ЦК КПРС, Всесоюзної центральної ради професійних спілок, Ради Народних Комісарів Союзу РСР, Ради Міністрів Української РСР, Ради народних комісарів Української РСР, Ради народних комісарів Української СРР, нормативно-правових актів міністерств, народних комісаріатів, відомств, інших органів державного управління Союзу РСР, Української РСР та Української СРР – Кабінетом Міністрів України.

Цим же законопроектом Руслан Стефанчук пропонує запровадити правові експерименти, правовий моніторинг та юридичне прогнозування

Як розділилися думки фахівців щодо дії рішень Конституційного Суду в часі, що думають з цього приводу судді та вчені, та як вирішила проблему Велика Палата Верховного Суду, «Судово-юридична газета» раніше неодноразово розповідала.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Данило Гетманцев
    Данило Гетманцев
    голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики
  • Михайло Ніколаєв
    Михайло Ніколаєв
    суддя Господарського суду Чернівецької області
  • Сергій Чванкін
    Сергій Чванкін
    голова Київського районного суду м. Одеси