Стефанчук написав законопроект про правильну правотворчу діяльність, правові експерименти та юридичне прогнозування

12:25, 29 июня 2021
У парламенті визнали відірваність від результатів правотворчої діяльності і планують її удосконалити.
Стефанчук написав законопроект про правильну правотворчу діяльність, правові експерименти та юридичне прогнозування
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Депутати хочуть визначитися, як їм правильно писати закони. Для цього в парламенті зареєстрували проект закону про правотворчу діяльність. Останній зареєстрований за № 5707 від 25.06.2021.

Під законопроектом підписалась рекордна кількість депутатів на чолі з Русланом Стефанчуком та Дмитром Разумковим.

Головним комітетом для нього визначений Комітет з питань правової політики.

Також його розглянуть інші комітети, а саме:

- Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України;

- Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;

- Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин;

- Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва;

- Комітет з питань бюджету;

- Комітет з питань антикорупційної політики;

- Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Автори законопроекту визнають, що однією із найбільш значущих проблем правотворчості у публічному управлінні є відірваність, а у деяких випадках ігнорування, суб’єкта, що приймає нормативно-правовий акт, від результатів власної правотворчої діяльності.

Відсутність єдиного законодавчого підходу до питання визначення видів нормативно-правових актів, їх юридичної сили та ієрархії, питання набрання чинності, дії, припинення дії нормативно-правових актів, питання подолання колізій та усунення прогалин під час застосування нормативно-правових актів призводить до суперечливої практики правозастосування і, як наслідок, до численних порушень прав та свобод громадян.

Тому ініціатори проекту акта вирішити удосконалити законодавчу базу щодо правотворчої діяльності і механізми прийняття та застосування нормативно-правових актів.

Стисло зупинимося на окремих нормах законопроекту.

По-перше, він поширюється не на все підряд.

В законопроекті так і записано : 

«Положення цього Закону не поширюються на:

1) закони про внесення змін до Конституції України;

2) міжнародні договори України;

3) акти, пов’язані із підписанням, ратифікацією, затвердженням, прийняттям міжнародного договору України або приєднанням до нього, а також припиненням чи зупиненням його дії;

4) рішення та висновки Конституційного Суду України;

5) судові рішення;

6) акти Верховної Ради України політичного характеру, які містять позицію щодо оцінки фактів, подій, явищ, обставин, процесів;

7) індивідуальні правові акти, у тому числі, але не виключно:

  • акти про утворення та припинення державних органів, органів місцевого самоврядування;
  • акти про утворення, діяльність та припинення консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів;
  • акти щодо надання гуманітарної допомоги іноземним державам у зв’язку з ліквідацією наслідків стихійного лиха;
  • директиви, вказівки і технічні завдання для участі делегацій України, Кабінету Міністрів України, делегацій державних органів та представників України, Кабінету Міністрів України, державних органів у заходах міжнародного характеру;
  • акти застосування права». 

По-друге, в законодавчу площину перекочовують деякі категорії із теорії держави та права. 

Найвідомішими з них є нижченаведені. 

Правотворча діяльність – це діяльність з планування, розробки проекту нормативно-правового акта (його концепції) та прийняття (видання) нормативно-правового акта, метою якої є правове врегулювання та/або охорона суспільних відносин. 

Норма права – це загальнообов’язкове правило поведінки, що застосовується до невизначеного кола осіб і розраховане на неодноразове застосування, яке охороняється і забезпечується державою. 

Нормативно-правовий акт – це офіційний письмовий документ, прийнятий (виданий) суб’єктом правотворчої діяльності, який встановлює, змінює, зупиняє, відновлює чи припиняє норму (норми) права у встановленому Конституцією та законами України порядку.

Законодавство України – ієрархічна система нормативно-правових актів та міжнародних договорів України. 

Система нормативно-правових актів України – це взаємопов’язана сукупність нормативно-правових актів, яка ієрархічно структурована від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили. 

Нормативні акти будуть поділятися на основні та похідні. 

Крім того, отримаємо модельні нормативно-правові акти.

Модельним є нормативно-правовий акт, яким встановлено модельні норми і принципи, що розраховані на регулювання найбільш загальних та типових правил поведінки, відповідно до яких розробляються нормативно-правові акти однакової або нижчої юридичної сили.

Модельний нормативно-правовий акт приймається (видається) у формі зразкового документа, типового документа, типової угоди або в іншій формі, визначеній Конституцією та законами України. 

А також програмні правові акти

Програмним правовим актом є документ програмно-цільового характеру, у якому відображаються основні напрями розвитку публічної політики.

Підписання офіційного тексту прийнятого (виданого) нормативно-правового акта дозволять здійснювати шляхом накладення електронного підпису у порядку, визначеному законом.

Юридична сила – це властивість нормативно-правових актів, що визначає їх ієрархічну підпорядкованість та співвідношення обов’язковості між ними.

Правотворча діяльність підлягатиме юридичному прогнозуванню.

Одночасно здійснюватиметься правовий моніторинг.

Правовий моніторинг – це систематична, комплексна діяльність суб’єктів правотворчої діяльності, спрямована на спостереження, аналіз та оцінювання законодавства під час його реалізації з метою його вдосконалення та прогнозування розвитку. 

По-третє, окремо слід сказати, що нардепи вирішили дозволити собі правові експерименти.

Правовим експериментом є випробування управлінського рішення з метою отримання інформації щодо сформульованої проблеми.

Правовий експеримент полягає у збиранні та вивченні інформації, одержанні досвіду щодо реформування певної сфери суспільних відносин, що використовується суб’єктами правотворчої діяльності з метою перевірки на практиці ефективності дії норм законодавства та вирішення питання про можливість і доцільність поширення позитивних результатів на всю сукупність учасників відповідних суспільних відносин, більшу територію або галузь.

Правовий експеримент передбачає:

1) дію експериментальних норм права на обмеженій території держави або відносно невеликого кола суб’єктів;

2) обмеження дії правового експерименту невеликим періодом у часі – до трьох років.

Правовий експеримент може впроваджуватися законом України, постановою Кабінету Міністрів України або рішенням органу місцевого самоврядування.

Хто і як роз’яснюватиме нормативно-правові акти

З метою однакового застосування нормативно-правового акта або його окремих положень суб’єктом правотворчої діяльності може здійснюватися офіційне роз’яснення.

Офіційне роз’яснення нормативно-правового акта чи його окремих положень, крім положень Конституції України, здійснюється суб’єктом правотворчої діяльності щодо власних нормативно-правових актів, а в разі правонаступництва правотворчих повноважень – відповідним суб’єктом правотворчої діяльності.

Офіційне роз’яснення нормативно-правового акта чи його окремих положень може здійснювати центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики.

Офіційне роз’яснення нормативно-правового акта чи його окремих положень можуть здійснювати міністерства у визначених сферах державної політики.

Воно не може містити норми права та має рекомендаційний характер, якщо інше не передбачено законом.

А також має ґрунтуватися на меті суб’єкта правотворчої діяльності, яка встановлюється, зокрема, через аналіз пояснювальної записки до проекту нормативно-правового акта, висновків суб’єктів забезпечення правотворчої діяльності, а також враховувати результати правового моніторингу.

Руслан Стефанчук також виступив автором законопроекту, який  обмежує безконтрольне відеоспостереження за українцями на вулицях, в будинках та в інтернеті.  

Крім того, Комітет рекомендував Раді законопроект, яким експерти в галузі права замінюються фахівцями.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Марина Гниличенко
    Марина Гниличенко
    суддя Київського районного суду м. Одеси
  • Віктор Панкулич
    Віктор Панкулич
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду