Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 554/1251/20, в якій зазначив належні та допустимі докази проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернулась до суду із позовом до Територіальної громади м. Полтави в особі Полтавської міської ради про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім`єю без шлюбу.
Позовна заява обґрунтована тим, що у грудні 1988 року вона та чоловік почали проживати у квартирі, де вона була зареєстрована зі своїми дітьми та чоловіком, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та виховували її дітей, проте шлюб не зареєстрували.
У подальшому вони за спільні кошти та в інтересах сім`ї придбавали житло, де були зареєстровані та спільно проживали однією сім`єю. Пізніше чоловік помер. Після його смерті відкрилась спадщина, тому вона звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Проте у зв’язку із відсутністю свідоцтва про реєстрацію шлюбу між нею та спадкодавцем нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено. Встановлено факт проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Не погоджуючись із рішенням судів, міська рада подала касаційну скаргу, яка мотивована тим, що судами не надано належної правової оцінки зібраним у справі доказам, суд безпідставно врахував показання свідків та без доведення обставин ведення спільного господарства необґрунтовано дійшов висновку про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Висновок Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій правильно застосували наведені вище норми матеріального права, дали належну оцінку правовим підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам, дійшли обґрунтованого висновку про доведеність факту спільно проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із 01 січня 2004 року підтверджується, не лише показаннями свідків, а й фактом спільного здійснення підприємницької діяльності, наявності у сторін спільного бюджету та здійснення спільних витрат.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Верховний Суд висловився про стягнення виконавчого збору.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.