Медіація: як відбуватиметься регулювання роботи медіаторів згідно з ухваленим законопроектом

16-го листопада був ухвалений Закон про медіацію, який визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору).

Олена Сапожкова,  член Правління ГО «Національна асоціація медіаторів України», розповіла про регулювання медіаторської діяльності до прийняття Закону про медіацію.

«Діяльність медіаторів регулювалася раніше, і зараз, внутрішніми документами об’єднань медіаторів. Професійними асоціаціями напрацьовано та схвалено внутрішні нормативні акти, які є обов’язковими для членів цих асоціацій та рекомендовані для медіаторської спільноти», - розповіла Сапожкова.

Олена зазначає для прикладу, що у 2017 році ГО «НАМУ» було розроблено  Кодекс етики медіатора НАМУ, а у 2019 було створено «Основні засади навчання базовим навичкам медіатора». До Основних засад навчання на сьогодні приєдналися шляхом підписання Декларації про приєднання 21 організація та 26 тренерів, які навчають медіаторів.

«Як правило, медіатори визнають та керуються в практиці етичним кодексом асоціації, дотримуються і інших внутрішніх політик та правил асоціацій та інших об’єднань медіаторів. Про це вони зазначають у своїх резюме в реєстрах, на сайтах, в договорах на проведення медіації на медіацію», - додала член Правління.

Олена зазначає, що дуже багато питань обговорюються професійною спільнотою щодо стандартів етики. Наприклад, під час етичних конфліктів між медіатором та учасниками медіації стає відомо про неетичні дії медіатора, тобто учасник медіації звертається зі скаргою на медіатора до асоціації. Далі в асоціації або в спільноті відбувається обговорення, з’ясування обставин, аналіз і оцінка дій медіатора.

«Це набуває висвітлення саме у середині медіаторської спільноти, колеги роблять висновки, даються поради. «М’якими засобами» медіатори регулюють чистоту своєї професії.  Але звичайно, що ніхто не може позбавити звання медіатора, тому що його ніхто й не присвоює», - розповіла Олена. 

Сапожкова додає, що на сайті НАМУ є сторінка, де можна залишити скаргу на конкретного медіатора.

У тексті проекту Закону до другого читання йдеться, що об'єднання медіаторів - добровільне об'єднання, утворене відповідно до Закону України «Про громадські об’єднання» для здійснення та захисту прав і свобод членів такого об’єднання. А також для розвитку медіації, сприяння впровадженню культури мирного вирішення конфліктів, здійснення професійного самоврядування медіаторів, для забезпечення надання послуги з медіації.

Тобто завдяки самоврядуванню можуть створюватися статути, які можуть регулювати медіаторів, а також встановлення відповідальності. Її ж передбачає 15 стаття проекту Закону до другого читання. А саме:

1. У разі порушення зобов’язань за договором про проведення медіації медіатор несе цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.
2. У випадках, передбачених законом, медіатор несе адміністративну чи кримінальну відповідальність.
3. У разі недотримання норм професійної етики медіатор несе відповідальність, визначену статутом або положенням об’єднання медіаторів, членом якого він є.

Олена Сапожкова щодо частини першої статті 15 пояснює, що у випадку порушення договору про проведення медіації, винних дій чи бездіяльності, в результаті чого було заподіяно шкоду, медіатор, як і будь який дієздатний суб'єкт цивільно-правових відносин, несе цивільно правову відповідальність відповідно до цивільного та цивільно-процесуального закону.

Частину другу цієї статті членкиня Правління ГО «НАМУ» прокоментувала так: «Якщо медіатор порушив етичні норми, наприклад, без згоди сторони конфлікту передав отриману від неї в медіації інформацію іншій стороні конфлікту, то медіатор несе відповідальність так само, як і будь-яка особа, яка завдала шкоди, якщо це буде доведено у суді. Тобто медіатор притягується до суду так само, як й інша особа – учасник цивільно-правових відносин. Саме про таку відповідальність йдеться і в законі», - прокоментувала Олена Сапожкова.

Варто зазначити, що текст до другого читання проекту Закону «Про медіацію» дає визначення «договору про проведення медіації».

Це угода про надання послуг з проведення медіації з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору) укладена сторонами можливого або наявного конфлікту (спору) та медіатором (медіаторами) у погодженій ними усній чи письмовій формі, яка відповідає вимогам закону.

Зауважимо, що цитати взяті із тексту проекту Закону «Про медіацію», підготовленого до другого читання. Остаточний варіант документа ще не опублікований.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про зміни у навчанні медіаторів, який передбачає ухвалений Закон «Про медіацію».  

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.