Верховний Суд розповів про допустимість доказів, отриманих в результаті НСРД

17:00, 6 января 2022
Суд має детально вивчати ситуації, коли процесуальні документи щодо проведених НСРД були розкриті стороні захисту.
Верховний Суд розповів про допустимість доказів, отриманих в результаті НСРД

Суд, оцінюючи докази, повинен звертати увагу на хронологію подій і етап, коли правоохоронні органи державної влади здійснюють оперативні заходи, тобто або вони просто «приєднались» до здійснення кримінально караного діяння і документують його, або спровокували його з самого початку.

На цьому наголосив  Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 755/16131/16.

Обставини справи

З матеріалів справи стає відомо, що двоє громадян України, перебуваючи на посаді інспекторів батальйону УПП в м. Києві ДПП НП України, здійснюючи нагляд за дорожнім рухом та охороною громадського порядку на патрульному автомобілі поблизу станції метро «Лісова» в м. Києві, зупинили автомобіль марки «Chery».

У ході бесіди з водієм, розуміючи, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння, у  них виник умисел на одержання неправомірної вигоди від водія.

Керуючись виниклим умислом на отримання неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, інспектори не вжили заходів для встановлення факту наркотичного сп`яніння особи під час керування транспортним засобом, притягнення його до адміністративної відповідальності та, діючи всупереч інтересам служби, з корисних мотивів, спрямованих на отримання неправомірної вигоди, вилучили у нього посвідчення водія на його ім`я та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Chery».

Після цього вони висловили вимогу в найкоротший строк надати їм грошові кошти в сумі 4000 грн за повернення вилучених документів, а також невжиття заходів, спрямованих на збирання матеріалів за фактом вчинення  ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі встановлення стану наркотичного сп`яніння останнього, та подальше скерування їх у встановленому законодавством порядку на розгляд суду.

Пізніше за допомогою термінала «Айбокс» потерпілий здійснив зарахування грошових коштів у сумі 2000.

Далі вони отримали перераховані на карту кошти в наведеній сумі та розпорядилися ними на власний розсуд і, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від потрепліого, з метою уникнення особистої зустрічі з ним, попередньо узгодивши порядок спільних незаконних дій, спрямованих на приховання їх злочинної діяльності, завчасно у не встановлений у ході досудового слідства час та спосіб залишили свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на території стадіону на просп. Алішера Навої в пачці з-під цигарок.

Керуючись усними вказівками інсперктора, які той надавав телефоном,  водій, на території стадіону на просп. Алішера Навої у пачці з-під цигарок виявив технічний паспорт на автомобіль марки «Chery», державний номерний знак.

Одночасно цього ж дня в ході телефонної бесіди вони узгодили можливість повернення раніше незаконно вилученого посвідчення водія  за передачу водієм другої частини неправомірної вигоди в розмірі 2000 грн шляхом зарахування на ту саму картку.

За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 січня 2021 року чоловіка визнано винуватим і засуджено за ч. 3 ст. 368 КК (в редакції Закону № 1261-VII від 13 травня 2014 року із змінами, внесеними згідно із законами від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII, від 10 листопада 2015 року № 770-VIII, від 10 грудня 2015 року № 889-VIII) - до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 54 КК до  нього застосовано додаткове покарання у вигляді позбавлення спеціального звання «лейтенант поліції». Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін.

Висновок Верховного Суду

ВС зазначив, що суд, оцінюючи докази, повинен звертати увагу на хронологію подій і етап, коли правоохоронні органи державної влади здійснюють оперативні заходи, тобто або вони просто «приєднались» до здійснення кримінально-караного діяння і документують його, або спровокували його з самого початку.

Також розглядаючи справу, ВС зазначив, що не надано в повному обсязі відповіді на доводи захисника у частині недотримання вимог ст. 290 КПК щодо неналежного відкриття стороні захисту ухвал апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих розшукових дій. Так, у своїй відповіді на вказаний довід суд слушно взяв до уваги позицію Верховного Суду щодо цього питання, викладену у постанові Великої Палати від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к, згідно з якою сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК, однак суд належно не перевірив, коли саме сторона обвинувачення почала вживати заходів для розсекречення ухвал суду, чи мала сторона захисту достатньо часу для підготовки до захисту після відкриття розсекречених матеріалів.

За матеріалами кримінального провадження, вони не містять документального підтвердження факту, що прокурор вживав заходів для її відкриття з метою виконання вимог ст. 290 КПК, апеляційний суд вказав, що документи, які стали правовою підставою проведення НСРД, тобто клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді, указують на дійсність правових підстав проведення НСРД та з огляду на їх функціональне призначення підтверджують допустимість доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, перевірені та враховані судом під час оцінки доказів. Однак із таким висновком апеляційного суду колегія суддів суду касаційної інстанції погодитися не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постановах Великої Палати від 16 жовтня 2019 року у справі №640/6847/15-к та Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 6 грудня 2021 року у справі № 663/820/15-к, суд має детально вивчати ситуації, коли процесуальні документи щодо проведених НСРД були розкриті стороні захисту. Поряд із перевіркою дотримання умов наданого дозволу на проведення НСРД суд повинен з`ясувати причини, які перешкодили прокурору відкрити їх на більш ранній стадії. Крім того, суд згідно з усталеною практикою ЄСПЛ повинен надати стороні захисту у змагальному процесі належні процесуальні гарантії для забезпечення можливості представити свої аргументи щодо їх допустимості та належності.

ВС зазначив, що процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД (у тому числі і відповідна ухвала слідчого судді) повинні досліджуватися судом під час розгляду справи у суді з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД. У кожному конкретному випадку розкриття стороні захисту процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення НСРД поза часовими межами, визначеними ч. 2 ст. 290 КПК, необхідно встановити, що сторона захисту могла реалізувати своє право на розгляд справи у судовому засіданні з дотриманням принципу змагальності.

Суд має забезпечити стороні захисту достатній час і реальну можливість ефективно здійснювати захист та наводити під час судового розгляду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, зокрема і дослідити процесуальні підстави для їх здійснення. Згідно з ч. 12 ст. 290 КПК, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Також під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції не перевірив ретельно питання, чи дотримався місцевий суд вимог ст. 91 КПК щодо з`ясування обставин, які належать до предмета доказування за ч. 3 ст. 368 КК. Замість цього суд погодився з наведеними у вироку доказами, не проаналізував їх у взаємозв`язку, в тому числі, з показаннями засуджених та свідків і не дав відповіді на важливі запитання.

Таким чином, належним чином не перевіривши доводів апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов передчасного висновку про залишення вироку суду першої інстанції без зміни.

За таких обставин касаційна скарга захисника, який діє в інтересах засудженого, підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив, коли боржник вважається повідомленим про примусове виселення.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Рада судей обсуждает проблемы судебной власти: ОНЛАЙН
Рада судей обсуждает проблемы судебной власти: ОНЛАЙН
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Василь Бородій
    Василь Бородій
    суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
  • Ігор Садовий
    Ігор Садовий
    голова Запорізького окружного адміністративного суду
  • Олександр Тупицький
    Олександр Тупицький
    суддя Конституційного Суду України
  • Віталій Мартинюк
    Віталій Мартинюк
    заступник голови Львівського окружного адміністративного суду
загрузка...