ВС роз’яснив, коли боржник вважається повідомленим про примусове виселення

16:02, 4 января 2022
На державного виконавця закон покладає обов’язок письмового повідомлення боржника про його примусове виселення.
ВС роз’яснив, коли боржник вважається повідомленим про примусове виселення
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 643/18408/18, в якій акцентував увагу на тому, що з тлумачення частини першої статті 28 та частини другої статті 66 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що на державного виконавця закон покладає обов’язок  письмового повідомлення боржника про його примусове виселення.

Обставини справи

У справі, яка переглядається, боржник у виконавчому провадженні оскаржила дії та рішення державного виконавця, вчинені під час примусового виконання судового рішення про виселення боржника житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення.

Скаргу на дії державного виконавця, апеляційну та касаційні скарги обгрунтовує порушенням державним виконавцем вимог частини першої статті 28 та частини другої статі 66 Закону України «Про виконавче провадження» щодо направлення боржнику постанови про відкриття провадження про виселення, а відтак і надання строку для добровільного виконання, повідомлення про день та час примусового виселення.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дії держвиконавця під час виконання виконавчих проваджень з примусового виконання рішення суду щодо виселення особи з квартири відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів не може погодитись з такими твердженнями суду з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Виконання рішення про виселення боржника врегульовано статтею 66 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, за змістом цієї статті, державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

ВС підкреслив, що державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Також ВС зазначив, що відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов`язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

ВС наголосив, що передане для зберігання майно боржника повертається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов`язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов`язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації майна боржника або його частини.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.

Крім того, ВС зазначив, що з тлумачення частини першої статті 28 та частини другої статі 66 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що на державного виконавця закон покладає обов’язок письмового повідомлення боржника про його примусове виселення.

Так, суди попередніх інстанцій обмежились посиланням на те, що державним виконавцем направлялась кореспонденція боржнику, проте залишили поза увагою те, що наявні матеріали виконавчого провадження не містять письмових доказів на підтвердження факту саме направлення держвиконавцем  документів боржнику.

Копії супровідних листів та акт держвиконавця від 23 грудня 2019 року, відповідно до якого державним виконавцем було залишено в дверях постанову про відкриття виконавчого провадження, повідомлення держвиконавця, відповідно до якого державним виконавцем 10 січня 2020 року буде проведено примусові дії щодо виселення боржника, у повній мірі не підтверджують факт направлення в установленому законом порядку.

ВС зазначив, що при розгляді справи ані місцевий суд, ані суд апеляційної інстанції не перевірили доводи заявника щодо неповідомлення його державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження, а відповідно і про надання строку для добровільного виконання, і проведення виконавчих дій, та не зазначили, якими саме доказами спростовуються вказані доводи заявника.

Суди також не встановили, якими доказами підтверджено належне повідомлення боржника про день і час примусового виселення та обізнаність його про такі дії. Наведене вище вказує на неповне встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС висловився про визначення місця проживання дитини з одним із батьків.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook та в Instagramщоб бути в курсі найважливіших подій.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде