У новій редакції Цивільного кодексу пропонують безпосередньо заборонити оприлюднення відомостей про держреєстрацію підприємств, пов’язаних з обороною

Відомості про державну реєстрацію юридичних осіб оборонно-промислового комплексу не будуть підлягати оприлюдненню у реєстрах. Відповідну постійну норму – не лише на час воєнного стану – а постійно – пропонує встановити у новій редакції Цивільного кодексу спікер парламенту Руслан Стефанчук разом із колегами.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики вже рекомендував прийняти у першому читанні цей законопроект 14056 з новою редакцією книги першої Цивільного кодексу.

Так, у статті 89 пропонується передбачити, що відомості про державну реєстрацію військових частин, установ, організацій та органів військового управління Збройних Сил України, інших військових формувань, юридичних осіб оборонно-промислового комплексу, які відповідно до закону становлять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають оприлюдненню у загальнодоступних відомостях державних реєстрів (у тому числі як відкриті дані).

Відповідно, відомості про припинення військових частин, установ, організацій та органів військового управління Збройних Сил України, інших військових формувань, юридичних осіб оборонно-промислового комплексу, які відповідно до закону становлять інформацію з обмеженим доступом, не підлягають оприлюдненню у загальнодоступних відомостях державних реєстрів (у тому числі як відкриті дані).

Як зазначив Комітет, «оновлені положення мають перетворити Цивільний кодекс України на справжню «Конституцію приватного права».

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Кабмін постановою від 3 жовтня 2025 року №1257 затвердив Порядок тимчасового обмеження доступу до інформації щодо підприємств, установ та організацій у сфері оборонно-промислового комплексу. Обмеження передбачене на час воєнного стану.

Механізм обмеження передбачає, що підприємство саме ініціює закриття даних через Міноборони.

При цьому відсутній механізм погодження такого обмеження з іншими органами. Крім того, не визначено чітких критеріїв, яку саме інформацію можна обмежувати — чи тільки «оборонні» дані, наприклад, місцезнаходження, чи будь-які корпоративні відомості (про бенефіціарів, судові спори, фінансові звіти тощо).

Порядок покладає на «постачальників послуг» обов’язок обмежити доступ до інформації за листом Міноборони. При цьому незрозуміло, як мають виконувати ці вимоги приватні суб’єкти.

Не передбачено єдиного реєстру поданих запитів, що унеможливлює відстеження, хто саме і коли звертався.

Незрозуміло також, чи стосується це обмеження всіх публічних реєстрів (ЄДР, судовий реєстр, тендери), і це може викликати плутанину серед розпорядників.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.