Зміна підходів до добору суддів, перегляд судового збору та повернення до медіації: чого чекати судам найближчим часом

5 червня відбувся Форум «3 роки судової реформи: підсумки та перспективи». Під час форуму суддівська спільнота разом з представниками громадськості обговорювали основні досягнення та поразки реформи, вибудовували шляхи подальшого забезпечення якісної роботи судів та визначили, яким має бути сучасний український суд у ХХІ сторіччі.

«Зараз для судді вже недостатньо просто ухвалити справедливе рішення, розвернутися і йти додому»

Під час форуму спікери приділили значну увагу комунікації у судах. 2019 рік вже диктує свої правила, і залишатися закритим і не дуже зрозумілим інститутом українські суди більше не можуть. Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович підкреслив, що саме відкритість є одним з найважливіших кроків у відновленні довіри до суду:

«Що стосується відновлення довіри, то з 2 червня 2016 року не все нам вдалося втілити в життя, що планувалося. До того ж, величезний ком недовіри тягнеться ще зі старих часів, до кардинальної реформи. І зупинити це досить непросто. Зараз ми беремо найкращі традиції з різних країн. Зрозуміло, що зараз для судді вже недостатньо просто ухвалити справедливе рішення, розвернутися і йти додому. Ні, таке рішення треба доносити до суспільства. Комунікація — нове завдання, яке зараз постає як перед судом, так і перед кожним конкретним суддею.

На сьогоднішній день в судах функціонують прес-центри, судді-спікери самостійно йдуть на контакт з суспільством, беруть участь у різних заходах. Зараз у жодній країні світу немає такого, щоб кожен бажаючий з камерою заходив до зали засідання і без дозволу суду знімав. Чому лунає на нашу адресу критика, особисто я не можу зрозуміти, адже ми повністю відкриті. І я думаю, ці вимоги суспільства та умотивованість суддів дійсно дадуть гарний результат».

Особливу увагу М. Смокович закцентував на написанні судових рішень. Часи, коли вони могли бути незрозумілими та громіздкими, минули. Наразі суспільство сприймає зрозумілі та чіткі судові рішення як частину відкритості та доступності правосуддя.

«Важливу роль у якісній комунікації відіграє саме написання судових рішень. На сьогодні по формі та змісту ці рішення стали більш глибокі та вмотивовані. Але все одно продовжується певний супротив. Представники правничої спільноти висловлюють думку, що в таких великих рішеннях важко знайти суть. Я не скажу вам, що довіра зросте відразу — це було б великою помилкою. Не буду й стверджувати, що завоювання цієї довіри лежить лише на плечах суддів — це теж хибне твердження. Ми, судді, досить часто опиняємося в ситуаціях, коли по справі виносяться непопулярні рішення. Найголовніше — щоб закон був досконалий, і ми однозначно його розуміли, хоча б у процедурних питаннях. У першу чергу, нормативне регулювання має бути вдосконалене. І ми не маємо забувати про верховенство права. Так, ми можемо відступати від букви закону, якщо він жорстокий, несправедливий, або ж він породжує свавілля щодо прав людини.

Вірю, що довіра відновиться, але це не питання одного дня», — зауважив голова КАС ВС.

Про запровадження простої і зрозумілої системи оцінювання, де кожен елемент коштуватиме певну кількість балів

Чимало запитань та зауважень з’явилося у учасників форуму до роботи ВККС. Судді та кандидати на суддівські посади дорікали, що на сьогодні суддя не захищений від тиску, конкурси та процедура добору затягуються. Член ВККС Андрій Козлов розповів, якими він бачить подальші кроки у реформуванні судової системи та відновленні довіри до конкурсного відбору зокрема.

«Будь-яка система завжди тяжіє до спокою. Так само і судова система тяжіє до такого спокою у вигляді відсутності реформ. Я мав дуже великі сподівання на реалізацію тих ефективних засад та норм, що з’явилися у 2016 році. Але все ж довіра до реформування системи самим елементом цієї системи, на мою думку, була хибною і навіть досить наївною.

Одна маленька брехня завжди породжує велику недовіру. З цим і зіткнулася Комісія. Це як порівняти відбір з професійним спортом: завжди незрозуміло, чому хтось із спортсменів одержує від спортивних суддів більше балів. І у спортивному світі така ситуація тривала доти, поки федерації не розробили сталі системи, в яких кожна помилка коштувала спортсменові певну кількість балів.

Мені здається, що в нашій ситуації, коли йдеться, наприклад, про непідтверджені суми коштів, незадекларовані кошти, свавільні рішення та інше, кожен з цих елементів має коштувати певну кількість балів. Якщо б така система існувала, очевидно, Комісії було б важче використовувати дискрецію якимось незрозумілим, дивним шляхом, і людям було б зрозуміліше. Найкращого результату могли б досягти фахівці високого ґатунку, які не є прямо «вмонтованими» в систему.

Попереду нас чекає дійсно величезна робота, щоб зробити конкурси безсумнівними для стороннього спостерігача. Це запровадження табличної, простої і зрозумілої системи оцінювання, де кожен елемент коштуватиме певну кількість балів. В тому числі це стосуватиметься і психологічного тестування суддів і кандидатів у судді. Очевидно, необхідне утвердження єдиних стандартів, щоб запрацював нормальний HR-підхід при прийнятті на суддівську роботу. У разі сумніву відповідь, швидше за все, має бут «ні». Я інколи питаю колег, а чи взяли б ви цю конкретну людину доглядати за своїми дітьми?  І це я не кажу про якісь топові посади».

Ситуація, яка наразі склалася з дефіцитом кадрів в судовій системі — своєрідний вакуум

За словами Андрія Козлова, ситуація, яка наразі склалася з недобором суддів — своєрідний вакуум. І шляхи вирішення цієї проблеми він вбачає у зміні підходу до призначення суддів, меншому часі навчання та зменшенні бюрократичного тиску.

«Необхідне формування суддівського резерву. Думаю, слід інакше подивитися на те, чи потрібна така тривала підготовка у школі суддів, а також звернути увагу на категорії, в яких ця підготовка взагалі потрібна в мінімальному обсязі. Тобто я розумію, коли адвокатів без будь-якої підготовки беруть до апеляційного суду, адже там вони працюють у колегіях, і будь-які нюанси їм підкажуть більш досвідчені судді. А в першій інстанції підказати фактично немає кому. Але слід розуміти, що якщо у адвоката величезний фаховий досвід, мабуть, йому не потрібно знаходитися в школі суддів цілий рік.

Окрім цього, зараз навіть така процедура, як допуск до конкурсу, займає безліч часу. Досьє, що їх подають кандидати до конкурсу, просто величезні, формальних вимог дуже багато, виникає безліч питань, які потребують термінового реагування. Комісія має у своєму складі 16 осіб, і це спричиняє певні затримки. Можу впевнено сказати, що простий конвеєрний метод однозначно позначається і на якості добору, а це нікому не потрібно».

Команда Президента буде займатися правовою політикою

Експерт партії «Слуга народу» Ірина Венедіктова знайомила суддівську спільноту з планами команди Президента Володимира Зеленського у реформуванні судової системи та не тільки: «Команда Президента буде займатися правовою політикою. У нас її зараз просто немає. Треба написати стратегію, а не просто взяти і поговорити про якісь зміни. Треба зрозуміти, як має працювати взагалі правове поле.

Правова політика — це КЗоТ, Житловий кодекс, КПК, ГПК та багато іншого. Зараз є чимало норм, що просто не дають системі працювати нормально. І зокрема для того, щоб у нас була красива, чиста, професійна судова система, в нас мають такими бути і адвокатура, і прокуратура. І звичайно, це стосується системи виконання судових рішень. Завдань зараз у команди Президента дуже багато, і ми їх будемо виконувати. Причому виконувати системно».

Щодо питань, які лунали стосовно недовіри до суду, І. Венедіктова зазначила, що є в цьому і частина провини самих суддів: «Суди є просто лакмусовим папірцем. Найболючіші проблеми сучасності ми бачимо саме через суддів. Тому судді зараз просто такий собі своєрідний  «цап-відбивайло».

Щодо питань технічних, то в команді Президента закладено переглянути розмір судового збору, адже, за словами І. Венедіктової, це питання доступу до правосуддя не лише для громадян, але й для державних інституцій. При цьому вона також акцентувала увагу на необхідності можливості альтернативного розв’язання спорів: «Треба поновлювати можливість третейського судочинства, яке зараз просто мертве в Україні. Також розібратися з міжнародним комерційним арбітражем, щодо якого чітко вказано в законодавстві, що це і третейське судочинство не є тотожними поняттями. Крім того, дійсно треба повернутися до медіації. Якщо ми не хочемо йти до суду, давайте всі разом повертатися до якісної медіації».

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» вже висвітлювала експертне обговорення інституту медіації в Україні за участі представників команди Володимира Зеленського.

Також ми писали про те, чи дійсно наразі суди в Україні є полігоном для випробування реформ.