Верховний Суд пояснив, як встановлюється причинний зв'язок між діями службової особи та наслідками у складних управлінських рішеннях

У складних управлінських рішеннях, зокрема при процедурі надання грошової допомоги з державного бюджету на придбання житла, причинний зв'язок між діями службової особи та наслідками встановлюється через послідовний ланцюг розвитку і взаємодії реалізації повноважень.

Надання службовою особою недостовірних довідок про перебування осіб на квартирному обліку, на підставі яких приймаються подальші рішення щодо виділення та виплати бюджетних коштів, створює необхідну передумову для настання відповідних наслідків і формує причинний зв'язок між діями такої особи та наслідками у виді виділення й виплати субвенцій. На це вказав Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 14 серпня 2025 року по справі №725/4784/22.

Обставини справи

Органом досудового розслідування службова особа обвинувачувалась у тому, що, перебуваючи на посадах, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків, – заступника начальника управління начальника відділу обліку та приватизації житла управління житлового господарства департаменту міської ради та члена комісії з розгляду питань щодо забезпечення житлом дітей–сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, допустив службову недбалість. А саме, не виконав своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, не забезпечив, з метою прийняття комісією законного та обґрунтованого рішення, належну організацію, керівництво та контроль за діяльністю відділу обліку та приватизації житла управління житлового господарства департаменту житлово-комунального господарства міської ради, ведення обліку громадян, які потребують покращення житлових умов.

Це призвело до прийняття комісією незаконного рішення про виплату двом особам грошової компенсації на придбання житла за рахунок бюджетних коштів у розмірі 510 012 грн та 674 532 грн, відповідно, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків, завданих державному бюджету на вказану суму.

Позиції судів

Суди попередніх інстанцій визнали особу невинуватою за ч. 2 ст. 367 КК та виправдали у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене нею.

У касаційній скарзі прокурор стверджує, що апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про залишення без зміни рішення місцевого суду щодо недоведеності винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.

Позиція Верховного Суду

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду скасував ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ККС ВС вказав, що процедура виділення субвенцій з державного бюджету на придбання майна за своєю організаційною конструкцією та сукупністю елементів є складним управлінським рішенням. Таке рішення складається з послідовної реалізації уповноваженими особами в межах своєї компетенції певних повноважень (обов’язків), як окремих складових кінцевого рішення, та кожна з яких містить ознаки окремого управлінського рішення і перебуває у взаємозв’язку з попередніми рішеннями службових осіб, а також обумовлює похідні (наступні) рішення.

Тобто, у послідовному ланцюгу розвитку і взаємодії реалізації повноважень службовим особами кожне наступне рішення є необхідною передумовою для подальших рішень.

З огляду на особливості причинного зв’язку в складних управлінських рішеннях між діями службових осіб і суспільними наслідками колегія суддів виходить з того, що необхідний причинний зв'язок існує між діями службової особи, яка діяла всупереч інтересам служби з порушенням відповідних настанов та вимог, оскільки з цього моменту всі наступні ланки управлінських рішень фактично спрямовані на ухвалення незаконного підсумкового рішення, наслідком якого є заподіяння шкоди.

Відповідно до фактичних обставин, встановлених у вироку, такі наслідки настали саме через надання службовою особою довідок про перебування осіб на квартирному обліку, видані відділом обліку та приватизації житла управління житлового господарства департаменту житлово-комунального господарства міської ради і підписані обвинуваченим, як керівником щодо перебування на обліку особам, на підставі яких був розроблений та прийнятий комісією відповідний проект рішення, після чого грошові кошти були їм виплачені.

Тож касаційний суд наголошує, що цілком очевидним є той факт, що якщо посадова особа наділена обов’язком перевіряти, погоджувати у встановленому законом порядку певну документацію, то її висновок може бути як позитивним, так і негативним. І жодне рішення колегіальних органів, в тому числі міської ради, не є наперед визначеною вказівкою чи імперативом для тої посадової особи, яка погоджуючи документи, діє в межах своєї компетенції.

У протилежному випадку взагалі відпала б потреба у будь-якому погодженні і такий висновок посадовця не мав би юридичного значення, що вочевидь є помилковим.

Апеляційним судом ретельно та ґрунтовно не проаналізовано відповідні положення Житлового кодексу, Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, а також посадову інструкцію заступника начальника управління начальника відділу обліку та приватизації житла управління житлового господарства департаменту житлово-комунального господарства міської ради, оскільки відповідно до її змісту, останній забезпечує організацію проведення процесу обліку та приватизації житла (п. 1.1 посадової інструкції).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.