Виявлення у документах недостовірних відомостей є підставою для відмови у наданні дозволу на спеціальне водокористування: Перший ААС

13 квітня 2021 року Першим апеляційним адміністративним судом розглянуто у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного агентства водних ресурсів України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року за позовом Комунального підприємства до Державного агентства водних ресурсів України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії. Про деталі розповіли у пресслужбі суду.

За результатами розгляду справи Першим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, в якій зазначено про таке.

Суб’єктом владних повноважень підприємству відмовлено у видачі дозволу на спеціальне водокористування через виявлені недостовірні відомості та невідповідність вимогам законодавства і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Вважаючи, що Державне агентство водних ресурсів України, відмовляючи у видачі відповідного дозволу діяло з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством, підприємство звернулось до суду з вимогою зобов’язати видати такий дозвіл.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені на обґрунтування спірного рішення про відмову у наданні дозволу на спеціальне водокористування підстави вказують на різну позицію сторін при проведенні технічних розрахунків та не свідчать на недостовірність даних або на невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а тому відмова суб’єкта владних повноважень видати спірний дозвіл є протиправною.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Перший ААС дійшов висновку про те, що оскільки у спірному рішенні чітко зазначено про виявлену у поданих комунальним підприємством документах невідповідність вимогам Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів речовин у подібні об’єкти зі зворотними водами, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15 грудня 1994 року № 116. Невиконання вимог цієї Інструкції, за висновком апеляційного суду, свідчить про те, що подані суб’єктом господарювання документи не відповідають ані вимогам законів, ані прийнятим відповідно до них нормативно-правових актів, що є підставою для відмови у наданні дозволу на спеціальне водокористування.

Детальніше з текстом постанови від 13 квітня 2021 року по справі № 200/1254/20-а можна ознайомитися за посиланням.

Раніше Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду розглянув справу та встановив, що допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.