Правоохоронці «загубили» 1,2 млн гривень з речових доказів: Верховний Суд визначив, хто буде повертати гроші
Під час слідчих дій правоохоронці зобов’язані не лише законно вилучити майно, а й забезпечити його збереження до моменту повернення власнику. Якщо ж речові докази зникають або їх втрачають уже після накладення арешту, відповідальність за це покладається на державу.
Такого висновку дійшов Верховний Суд, розглянувши справу №752/29491/21 про компенсацію коштів, які так і не повернули власниці після скасування арешту. Мова йде про суму в майже 1,2 млн гривень.
Суть спору
У серпні 2019 року, в межах кримінального провадження, слідчі провели обшук за місцем проживання жінки. Під час слідчих дій у власниці вилучили значну суму готівки – 20 240 доларів США, 2 120 євро та 211 тис. 600 гривень та документи. Згодом на вилучені кошти наклали арешт.
Через два роки суд дійшов висновку, що підстав для подальшого обмеження права власності немає, та частково скасував арешт. Після того, яка ухвала набрала законну силу, власниця через адвоката звернулася до слідчого з вимогою виконати судове рішення і повернути вилучене майно. Проте цього не сталося.
Як з’ясувалося під час службового розслідування, гроші фактично були втрачені ще під час досудового розслідування. Виявилось, що слідча, яка здійснювала провадження, не передала вилучені кошти на відповідальне зберігання до уповноваженої банківської установи, як цього вимагають правила поводження з речовими доказами. Через неналежне виконання службових обов’язків місцезнаходження вилучених коштів встановити не вдалося. Саме ця обставина стала підставою для позову про відшкодування завданої майнової шкоди.
У жовтні 2024 року ГУ НП Київської області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Позиція Верховного Суду
Розглядаючи спір, Верховний Суд зазначив, що вилучення майна саме по собі було законним, так як здійснювалося на підставі судової ухвали. Проте законність вилучення не означає, що правоохоронний орган звільняється від обов’язку забезпечити його належне зберігання. Орган досудового розслідування був зобов’язаний повернути майно власниці після того як суд скасував арешт.
Було проведено службове розслідування після якого з’ясувалось, що слідча порушила порядок поводження з речовими доказами та не передала вилучені кошти на зберігання до уповноваженої банківської установи. На думку суду, саме ці дії, стали безпосередньою причиною втрати майна.
Верховний Суд наголосив, що в такій ситуації застосовуються положення частини шостої статті 1176 Цивільного кодексу України, відповідно до яких шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів досудового розслідування, відшкодовується за загальними правилами цивільного законодавства. Також суд застосував статті 1173 та 1174 Цивільного кодексу України, які передбачають відповідальність держави за шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів державної влади чи їх посадових осіб під час здійснення владних повноважень.
При цьому Верховний Суд окремо підкреслив: для покладення відповідальності на державу не потрібно доводити вину конкретного слідчого. Достатньо встановити три обов’язкові обставини: протиправність дій або бездіяльності державного органу, наявність майнової шкоди, причинно-наслідковий зв’язок між діями посадових осіб та заподіяними збитками. Саме така сукупність обставин була доведена у цій справі.
Після скасування арешту гроші фактично не існували як речові докази, оскільки були втрачені під час перебування у розпорядженні органу досудового розслідування. Тому власниця обґрунтовано вимагала компенсації їх вартості, а не повернення самих коштів.
Також Верховний Суд відхилив аргументи поліції про те, що спочатку необхідно було отримати окреме судове рішення, яке визнавало б дії слідчого незаконними. Колегія суддів зазначила, що факт неналежного зберігання вилученого майна вже підтверджений матеріалами службового розслідування, а самі кошти після скасування арешту власниці так і не повернули. За таких обставин цього достатньо для виникнення права на відшкодування шкоди відповідно до норм цивільного законодавства.
Крім того, Верховний Суд наголосив, що компенсація завданих збитків жодним чином не перешкоджає проведенню кримінального розслідування щодо обставин зникнення речових доказів або притягненню винних посадових осіб до відповідальності. Саме тому касаційну скаргу Головного управління Національної поліції Київської області залишили без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.
Ця справа стала нагадуванням, що обов’язок правоохоронців не закінчується моментом вилучення майна. Поки речові докази перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, саме він відповідає за їхню схоронність. Якщо ж майно втрачено, власник не повинен самостійно нести ці збитки – їх має компенсувати держава в порядку, визначеному законом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
