Бронювання без Координаційного центру: чому уряд відмовився від нової моделі
Бронювання військовозобов’язаних залишається однією з найдинамічніших сфер правового регулювання під час воєнного стану. У середині липня 2026 року Мінекономіки повідомило про створення Координаційного центру з питань бронювання військовозобов’язаних. Однак уже наступного дня новина зникла з офіційного сайту, а згодом з’ясувалося, що сам Центр так і не був створений.
Офіційна відповідь Мінекономіки на запит «Судово-юридичної газети» разом із внутрішніми урядовими документами дозволяє відновити картину того, чому ця ініціатива так і не була реалізована.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства ще 16 липня офіційно повідомило про нібито ухвалення Кабміном постанови щодо утворення Координаційного центру. Центр мав діяти як тимчасовий консультативно-дорадчий орган. Завдання ставилися амбітні: координація держорганів, вирішення проблемних питань бронювання та надання рекомендацій щодо визнання підприємств критично важливими. Однак вже наступного дня новину було видалено.
З офіційної відповіді Міністерства випливає, що проєкт постанови фактично так і не був прийнятий та не набув статусу нормативно-правового акта.
Офіційна позиція Мінекономіки
У відповідь на запит «Судово-юридичної газети» від 23.07.2026 заступник Міністра економіки Віталій Кіндратів роз’яснив обставини, через які урядовий проєкт так і не був ухвалений.
Як зазначено у документі, проєкт постанови було внесено на розгляд Кабінету Міністрів листом від 13 липня 2026 року. Однак уже 16 липня відбулася зміна складу Уряду — було призначено новий Кабінет Міністрів на чолі із Сергієм Корецьким. Саме ця кадрова зміна, за інформацією Мінекономіки, стала основною причиною того, що проєкт постанови не був розглянутий і прийнятий.
Міністерство також повідомило, що копія проєкту постанови відсутня, оскільки документ так і не набув статусу нормативно-правового акта та не був офіційно прийнятий.
У Мінекономіки також повідомили, що у разі ухвалення Кабінетом Міністрів рішення про створення Координаційного центру відповідна інформація буде розміщена на офіційному вебсайті Міністерства у розділі «Воєнний стан: громадянам та бізнесу».
Чому проєкт не пройшов погодження
Водночас доповідна записка Державного секретаря Кабінету Міністрів України, оприлюднена народним депутатом, свідчить, що зміна складу Уряду була не єдиною обставиною, яка передувала відмові від реалізації проєкту. У документі зазначено, що після схвалення Кабміном 8 липня 2026 року постанови про утворення Координаційного центру Міністерству економіки було доручено доопрацювати документ відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів.
Разом з тим під час доопрацювання, як зазначено в доповідній записці, головним розробником не було враховано зауваження Міністерства енергетики, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, Міністерства розвитку громад та територій та Служби безпеки України.
З огляду на ці обставини, а також у зв’язку зі зміною складу Уряду, Державний секретар Кабінету Міністрів запропонував скасувати рішення Кабміну від 8 липня 2026 року (протокол № 79) про прийняття відповідної постанови.
Історія зі створенням Координаційного центру демонструє, наскільки складним може бути погодження урядових рішень, які зачіпають повноваження різних органів влади. З документів, що опинилися у розпорядженні «Судово-юридичної газети», випливає, що проєкт постанови був внесений на розгляд Кабінету Міністрів, однак під час його доопрацювання не були враховані зауваження низки міністерств і Служби безпеки України. Надалі, вже після зміни складу Уряду, було запропоновано скасувати попереднє рішення про створення Центру.
За інформацією джерел в уряді та народних депутатів, 22 липня 2026 року Кабінет Міністрів скасував рішення про створення Координаційного центру. Водночас офіційний текст відповідного рішення станом на момент підготовки матеріалу не оприлюднений.
Для бізнесу це означає, що чинна процедура бронювання військовозобов’язаних і надання статусу критично важливого підприємства наразі не змінилася. Ініціатива щодо створення додаткового координаційного механізму не була реалізована, а отже підприємства продовжують працювати за правилами, які діяли до її появи.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
