Індексація пенсії після перерахунку: суд пояснив, коли Пенсійний фонд не має права відмовити

Індексація пенсій є одним із механізмів державного соціального захисту, покликаним підтримувати купівельну спроможність пенсійних виплат в умовах зростання споживчих цін. На практиці між пенсіонерами та органами Пенсійного фонду нерідко виникають спори щодо правильності застосування законодавства під час перерахунку та індексації пенсій. Одну з таких справ розглянув Житомирський окружний адміністративний суд.

Суд розглянув справу за позовом пенсіонера до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо визнання протиправною бездіяльності стосовно індексації пенсії та зобов'язання провести її перерахунок.

Суть справи

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся пенсіонер із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення індексації його пенсійного забезпечення з урахуванням збільшення показника пенсійного забезпечення (доходу) у розмірі 28 216,89 грн із застосуванням коефіцієнта 1,0796 у січні-лютому 2025 року та коефіцієнта 1,1210 з 1 березня 2026 року. Також позивач просив зобов'язати орган Пенсійного фонду провести відповідне нарахування і виплату індексації.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням адміністративного суду, яке набрало законної сили, орган Пенсійного фонду був зобов'язаний провести перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, у розмірі 28 216,89 грн. На виконання цього рішення пенсію було перераховано, однак у подальшому відповідач не здійснив її індексацію із застосуванням коефіцієнтів збільшення, встановлених на 2025 та 2026 роки.

Позивач звернувся до Пенсійного фонду із відповідною заявою про проведення індексації. Листом орган Пенсійного фонду повідомив, що підстав для застосування зазначених коефіцієнтів збільшення немає, оскільки показник середньої заробітної плати у розмірі 28 216,89 грн був визначений виключно на виконання судового рішення і не є тим показником середньої заробітної плати, який використовується відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подав відзив, у якому заперечив проти задоволення позову та зазначив, що індексація здійснюється відповідно до вимог законодавства, а підстав для застосування коефіцієнтів збільшення до показника середньої заробітної плати, визначеного судовим рішенням, не існує.

Позиція суду

Дослідивши матеріали справи № 240/18608/26, суд насамперед звернув увагу на конституційні гарантії соціального захисту. Суд зазначив, що стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, яке охоплює, зокрема, право на пенсійне забезпечення.

Далі суд проаналізував норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-XII, який визначає правові, економічні та організаційні засади підтримання купівельної спроможності населення. Суд підкреслив, що індексація є законодавчо встановленим механізмом підвищення грошових доходів населення, який дає можливість частково або повністю компенсувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статей 1 та 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, отримані у гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі пенсії.

Суд також послався на Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» №2017-III, зазначивши, що індексація доходів населення є однією з державних соціальних гарантій, а відповідно до статті 19 цього Закону вона є обов'язковою для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Окремо суд звернув увагу, що економічною підставою для проведення індексації є перевищення індексу споживчих цін понад поріг індексації у 103 відсотки, а порядок її проведення визначається Кабінетом Міністрів України.

Проаналізувавши зміни, внесені Законом №2040-ІХ, суд зазначив, що після набрання ним чинності частина п'ята статті 2 Закону №1282-XII прямо передбачає проведення індексації пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, який визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, суд проаналізував положення Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є спеціальним законом у сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших визначених категорій осіб.

Аналізуючи положення Закону №2262-XII, суд дійшов висновку, що держава гарантує особам, на яких поширюється дія цього Закону, належний рівень пенсійного забезпечення шляхом призначення та перерахунку пенсій, а також надання інших соціальних гарантій.

Посилаючись на статтю 43 Закону №2262-XII, суд звернув увагу, що пенсії зазначеним особам обчислюються із розміру грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим чи спеціальним званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у порядку, визначеному законодавством.

Також суд проаналізував статті 63 та 64 Закону №2262-XII. Зокрема, суд зазначив, що всі призначені відповідно до цього Закону пенсії підлягають перерахунку у разі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Якщо ж у році проведення індексації та до її проведення пенсія не перераховувалася відповідно до статті 63 Закону, для забезпечення індексації застосовується механізм, визначений Кабінетом Міністрів України із використанням коефіцієнта збільшення, встановленого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV. При цьому сума індексації враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Оцінюючи положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, суд наголосив, що саме цей Закон визначає принципи функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а зміна його норм можлива виключно шляхом внесення змін до самого Закону.

Особливу увагу суд приділив тлумаченню частини другої статті 42 Закону №1058-IV. Суд зазначив, що для забезпечення індексації щороку з 1 березня здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії.

На думку суду, словосполучення «який враховується для обчислення пенсії» має визначальне значення для правильного застосування цієї норми. Воно означає, що об'єктом збільшення є не абстрактний середній показник по державі, а саме той показник середньої заробітної плати, який був використаний під час обчислення пенсії конкретної особи та фактично визначає її розмір.

Суд підкреслив, що законодавча конструкція чітко розмежовує два самостійні елементи механізму індексації. Першим є індивідуальна база для збільшення — показник заробітку, застосований під час призначення або перерахунку пенсії конкретної особи. Другим є коефіцієнт збільшення, який визначається на підставі загальнодержавних макроекономічних показників, зокрема рівня інфляції та динаміки середньої заробітної плати в Україні.

На переконання суду, ці елементи виконують різні правові функції та не можуть підміняти один одного. Використання загального показника замість індивідуальної бази для індексації суперечить змісту частини другої статті 42 Закону №1058-IV та спотворює встановлений законом механізм проведення індексації.

Крім того, суд звернув увагу на положення Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124. Суд зазначив, що цей Порядок передбачає здійснення кожного наступного перерахунку із застосуванням уже збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати, який використовувався для обчислення пенсії конкретної особи.

Саме ця норма, на думку суду, підтверджує безперервність механізму індексації та свідчить про те, що кожне наступне збільшення має здійснюватися щодо фактичного показника, який уже використовується у пенсійній справі конкретного пенсіонера.

Суд також звернув увагу на принцип ефективного судового захисту, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України. У рішенні зазначено, що адміністративний суд не обмежується лише констатацією факту порушення прав особи, а повинен обрати такий спосіб захисту, який забезпечить їх реальне поновлення та унеможливить необхідність повторного звернення до суду.

У цьому контексті суд навів правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 30 січня 2018 року у справі №804/1457/17, від 11 грудня 2018 року у справі №802/295/17-а, від 19 лютого 2019 року у справі №824/399/17-а, від 23 грудня 2021 року у справі №480/4737/19 та від 17 лютого 2020 року у справі №820/1961/18. Суд зазначив, що вихід за межі заявлених позовних вимог допускається лише як виняток, якщо це необхідно для повного й ефективного захисту порушених прав особи та відповідає вимогам процесуального закону.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15, суд наголосив, що рішення суду має не лише встановлювати факт порушення права, а й гарантувати його фактичне поновлення, забезпечувати можливість виконання судового рішення та виключати необхідність повторного судового захисту через подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що індексація пенсії позивача починаючи із січня 2025 року повинна була здійснюватися відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №185, №209, №236, Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №124, а також з урахуванням вимог частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому суд зазначив, що показник середньої заробітної плати, який використовується для обчислення пенсії позивача, підлягає послідовному збільшенню із застосуванням установлених законодавством коефіцієнтів. Зокрема, з 1 січня 2025 року має застосовуватися коефіцієнт 1,0796, з 1 березня 2025 року — коефіцієнт 1,115, а з 1 березня 2026 року — коефіцієнт 1,121.

Суд звернув увагу, що аналогічний підхід уже сформований Верховним Судом у постановах від 13 січня 2025 року у справі №160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі №200/422/24 та від 28 січня 2025 року у справі №400/4663/24. Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України ці правові висновки підлягають врахуванню судами під час застосування норм права до аналогічних правовідносин.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку, що пенсія позивача підлягає індексації із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення його пенсії, починаючи з 1 січня 2025 року із застосуванням коефіцієнта 1,0796, з 1 березня 2025 року — коефіцієнта 1,115, а з 1 березня 2026 року — коефіцієнта 1,121.

Оцінюючи докази у справі, суд зазначив, що відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності. У цій справі відповідач не надав належних доказів, які б підтверджували правомірність відмови у проведенні індексації, тоді як позивач належними та допустимими доказами підтвердив обставини, на яких ґрунтувалися його вимоги.

За таких обставин Житомирський окружний адміністративний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення адміністративного позову.

Рішення суду

Житомирський окружний адміністративний суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та задовольнив адміністративний позов.

Суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо непроведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу), який використовується для обчислення пенсії.

Крім того, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок пенсійного забезпечення із застосуванням передбачених законодавством коефіцієнтів індексації, здійснити нарахування та виплату належних сум з урахуванням раніше проведених виплат.

Також суд ухвалив стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір.