Важливі зміни для агробізнесу: до 1 січня потрібно подати дані в ДАР для експорту сої та ріпаку

10:18, 8 грудня 2025
Щомісячна перевірка через ДАР покаже, чи збігаються реальні врожаї з обсягами експорту сої та ріпаку.
Важливі зміни для агробізнесу: до 1 січня потрібно подати дані в ДАР для експорту сої та ріпаку
Фото: landlord.ua
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Уряд запускає нову систему контролю експорту сої й ріпаку: інформацію ТПП про походження товару перевірятимуть через Державний аграрний реєстр, щоб запобігти зловживанням під час застосування пільги з експортного мита. Аграріям до 1 січня 2026 року потрібно подати дані про посіви, врожай та врожайність.

Кабмін ухвалив постанову №1570, яка затверджує порядок моніторингу відповідності даних, що містяться в експертних висновках Торгово-промислової палати (ТПП), із даними Державного аграрного реєстру (ДАР). Документ уже набрав чинності.

Що контролюватимуть

Моніторинг стосується експертних висновків про походження товару, які ТПП видає експортерам. Уряд хоче переконатися, що інформація у цих висновках відповідає тому, що агровиробники самі подають у ДАР.

Контроль запроваджено через те, що без сплати вивізного мита можна експортувати окремі види товарів за кодами 1201 і 1205 УКТЗЕД — це насіння сої та ріпаку/кользи. Саме щодо цих культур важливо підтвердити, що вони були вирощені власноруч, а не придбані.

Хто повинен реєструватися і що подати

Сільськогосподарські виробники, які:

  • планують експортувати власно вирощені товари (сою або ріпак), або
  • хочуть продати їх кооперативу, членами якого є, для подальшого експорту,

мають бути зареєстрованими в ДАР та мати статус користувача реєстру.

До 1 січня 2026 року вони повинні:

  1. Подати заявку в ДАР про намір експортувати.

Після автоматичної перевірки система включить виробника до переліку тих, хто справді вирощує відповідні культури і планує їх експортувати.

  1. Вказати в заявці таку інформацію:
  • посівні площі,
  • обсяг зібраного врожаю,
  • фактичну врожайність.

Це стосується пшениці, ячменю, соняшнику, кукурудзи, ріпаку, сої та інших культур — за підсумками поточного року.

Дані мають збігатися з інформацією про землю, що є у Державному реєстрі речових прав та Державному земельному кадастрі.

Окремо щодо сої та ріпаку:

Для звільнення від мита врожайність цих культур не може перевищувати 3,5 т/га.

Це чітко зафіксовано в порядку.

Всю відповідальність за достовірність інформації в заявці несе сам товаровиробник.

Що саме перевірятиме держава

Щомісячний моніторинг

До 8 числа щомісяця Держмитслужба та ТПП передають Мінекономіки інформацію про видані висновки та експорт.

До 15 числа щомісяця Мінекономіки порівнює ці дані з інформацією в ДАР.

Перевіряють два ключові показники:

  • Обсяг вирощеного товару (заявлений виробником у ДАР).
  • Обсяг експортованого товару (за даними ТПП та митниці).

Що відбувається, якщо цифри не збігаються

Якщо експорт перевищує вирощений обсяг:

  1. Мінекономіки повідомляє про це ТПП і Держмитслужбу.
  2. ТПП визначає ті експертні висновки, які покривають «надлишковий» експорт, і анулює їх.
  3. Про анулювання ТПП інформує митницю.
  4. Держмитслужба на основі отриманих даних ухвалює рішення щодо пільги зі сплати експортного мита.

Навіщо це все впроваджується

Документ прямо зазначає: мета — створити умови, які унеможливлять зловживання під час експорту товарів, що підпадають під звільнення від мита.

Суть проста: якщо аграрій заявив у реєстрі 100 тонн врожаю, він не може експортувати 150. Будь-які розбіжності фіксуються, а документи ТПП анулюються.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший