У киянина з картки зникли 12 тисяч гривень — він вимагав від банку 60 тисяч моральної шкоди: чим завершився спір

Киянин поскаржився, що з його банківської картки зникли понад 12 тисяч гривень, яких він, за власними словами, не переказував. Вважаючи, що банк допустив помилку або не забезпечив належний захист рахунку, клієнт пішов до суду й зажадав не лише повернення грошей, а й 60 тисяч гривень моральної компенсації.

Однак Печерський районний суд Києва у справі № 519/322/25-ц став на бік банку. Суд дійшов висновку, що спірна операція була виконана через мобільний застосунок «Ощад24/7» із використанням автентифікації, а доказів того, що кошти були списані з вини банку або внаслідок шахрайства, позивач не надав.

Суд також зазначив: сам по собі факт відкриття кримінального провадження не підтверджує незаконне списання коштів і не є підставою для покладення відповідальності на банк у цивільній справі.

Обставини справи

Позивач стверджував, що у травні 2024 року з його карткового рахунку було без його згоди списано 12 600 грн, а також 131 грн комісії. За його словами, працівники банку відмовилися надати пояснення щодо походження операції, що змусило його звернутися до поліції. За фактом списання коштів було відкрито кримінальне провадження за ознаками крадіжки в умовах воєнного стану.

У цивільному позові клієнт вимагав:

• відшкодувати матеріальну шкоду — 12 731 грн;
• стягнути 60 тис. грн моральної шкоди;
• компенсувати витрати на правничу допомогу.

Банк заперечував проти позову, наполягаючи, що переказ був здійснений коректно — з використанням мобільного банкінгу, усіх необхідних реквізитів та автентифікації, а отже підстав для відповідальності фінансової установи немає.

Що з’ясував суд

Суд встановив, що:

• 3 травня 2024 року з рахунку позивача через систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад24/7» було здійснено переказ 12 600 грн;
• операція підтверджувалася даними автоматизованих систем банку, випискою з рахунку та скріншотом з мобільного застосунку;
• за кілька днів до цього клієнт успішно пройшов реєстрацію в «Ощад24/7» через автоматичний IVR-дзвінок із підтвердженням одноразовим паролем;
• переказ було підтверджено з використанням засобів автентифікації (код доступу або біометрія).

Крім того, суд звернув увагу, що позивач не повідомляв банк про втрату платіжної картки або компрометацію облікових даних, а також не довів, що банк порушив вимоги законодавства або умови договору.

Факт відкриття кримінального провадження сам по собі суд не визнав доказом незаконного списання коштів, оскільки відсутній обвинувальний вирок, який би підтверджував втручання третіх осіб.

Правова оцінка

Суд нагадав, що за законодавством:

• банк несе відповідальність за неакцептовані платіжні операції лише за умови, якщо не доведе належне виконання операції;
• користувач не відповідає за операції без автентифікації, якщо не доведено, що саме його дії або бездіяльність призвели до втрати платіжних даних;
• водночас клієнт зобов’язаний контролювати рух коштів за рахунком і негайно повідомляти банк про підозрілі операції.

У цій справі суд дійшов висновку, що операція була здійснена з належною автентифікацією, а доказів протиправних дій банку або стороннього втручання не подано. Відтак, підстав для застосування норм про безпідставне списання коштів не встановлено.

Чому відмовили в моральній шкоді

Позовні вимоги про стягнення 60 тис. грн моральної шкоди суд також відхилив. Причина — позивач не довів:

• наявність самої моральної шкоди;
• протиправність дій банку;
• причинний зв’язок між діями відповідача та заявленими душевними стражданнями;
• вину банку.

За відсутності цих елементів цивільно-правової відповідальності вимоги про моральну шкоду визнано необґрунтованими.

Рішення суду

Печерський районний суд міста Києва повністю відмовив у задоволенні позову до АТ «Державний ощадний банк України». Судові витрати покладено на позивача.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.