ФОПи та підприємства можуть лише зафіксувати збитки від війни: чому не працює система відшкодування втрат
Під час війни в Україні бізнес працює в умовах постійної загрози руйнування або повного знищення виробничих і торгових приміщень, втрати обладнання, транспорту та товарних запасів, а також системних перебоїв у логістиці й енергопостачанні. Це змушує підприємства зупиняти діяльність, терміново евакуйовувати персонал і втрачати ринки збуту, що в сукупності формує значний удар по їхній фінансовій стійкості. Нагадаємо, що унаслідок масованої атаки РФ на Київ у ніч проти 24 травня було повністю знищено торговельно-розважальний центр «Квадрат» і Лук’янівський ринок, що вкотре засвідчило масштаб втрат цивільної інфраструктури.
У таких умовах ключовим для підприємців, зокрема ФОП, залишається питання можливості компенсації знищеного або пошкодженого майна.
Проте, наразі прямого універсального механізму відшкодування втрат для всіх суб’єктів господарювання немає, однак в Україні та на міжнародному рівні діють окремі інструменти, які дозволяють фіксувати збитки та частково претендувати на компенсацію.
Зокрема, йдеться про міжнародний Реєстр збитків для України (RD4U), через який бізнес може задекларувати втрати майна та доходів для формування майбутніх репарацій. Крім того є державні програми часткової компенсації та страхування воєнних ризиків, які запроваджені урядом для окремих категорій суб’єктів господарювання.
Реєстр збитків — як зафіксувати втрати
У міжнародному Реєстрі збитків для України (RD4U) відкрили нову категорію А3.5 «Втрата приватного підприємництва», яка стосується фізичних осіб-підприємців, чия діяльність постраждала через повномасштабну війну. Відтепер ФОП можуть офіційно задекларувати втрату доходів або прибутку, у тому числі того, який підприємець міг би отримати за звичайних умов, якби бізнес не зазнав впливу російської агресії після 24 лютого 2022 року.
Скористатися механізмом можуть підприємці, які були змушені припинити або суттєво обмежити роботу через бойові дії, окупацію, руйнування майна, евакуацію чи релокацію.
У заяві можна вказати втрати, пов’язані зі знищенням чи пошкодженням офісів, магазинів, складів, обладнання, техніки або іншого майна, що використовувалося у діяльності ФОП. Подати документи можна через портал «Дія».
Для оформлення заяви необхідно надати підтвердження збитків або припинення діяльності. Це можуть бути акти про пошкодження майна, фото- та відеодокази, документи щодо евакуації чи перебування території в окупації, а також фінансова й податкова звітність, яка підтверджує обсяги доходів та втрат. Якщо бізнес припинив роботу через службу в армії, до заяви можна додати документи, що підтверджують мобілізацію або добровільну участь у захисті держави.
Нині Реєстр збитків виконує функцію міжнародної фіксації втрат, завданих українському бізнесу внаслідок агресії РФ. Україна спільно з міжнародними партнерами продовжує роботу над створенням спеціальної компенсаційної комісії, яка у майбутньому розглядатиме такі заяви та визначатиме можливі обсяги відшкодування.
Подання заяви поки не означає автоматичного отримання компенсації, однак дозволяє офіційно зафіксувати втрати для подальшого міжнародного розгляду.
Компенсація від держави
Водночас держава, намагаючись підтримати бізнес в умовах війни, запустила програму страхування та часткової компенсації майна від воєнних ризиків, затверджену постановою Кабінету Міністрів №1541.
Як писала «Судово-юридична газета», механізм почав діяти з 1 січня 2026 року та передбачає можливість відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно суб’єктів господарювання внаслідок збройної агресії РФ.
Програма застосовується виключно до майна, яке було пошкоджене або знищене після 1 січня 2026 року, і за умови, що суб’єкт господарювання є учасником програми компенсації. Компенсація здійснюється на підставі договору страхування та діє на територіях, де страхові компанії надають послуги зі страхування майна від воєнних ризиків. Участь у програмі є добровільною та платною: під час подання заяви суб’єкт господарювання сплачує внесок у розмірі 0,5% від загальної суми ймовірного збитку, визначеного за майно, зазначене в заяві.
Право на участь у програмі має будь-який суб’єкт господарювання, за винятком юридичних осіб державного та комунального секторів економіки. Водночас компенсація не надається нерезидентам, підприємствам у стані банкрутства, суб’єктам із податковою заборгованістю, компаніям, що перебувають під санкціями, а також бізнесу чи особам, пов’язаним із державою-агресором. Для аграрного сектору додатковою умовою є наявність реєстрації в Державному аграрному реєстрі, якщо така вимога застосовується.
Для участі у програмі з компенсації за пошкодження/знищення майна суб’єкт господарювання повинен подати до Агентства заяву про участь у програмі з компенсації за формою, встановленою Агентством та розміщеною на його офіційному веб-сайті.
До заяви про участь у програмі компенсації суб’єкт господарювання подає:
- копії документів, що підтверджують право власності на майно;
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань (не старіший ніж 10 календарних днів до дати подання заяви);
- документ, що підтверджує сплату одноразового внеску;
- документи, що підтверджують повноваження підписанта (якщо ці дані відсутні в ЄДР);
- копії паспорта та РНОКПП підписанта заяви.
Подані в електронній формі документи мають бути підписані кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті. Граничний розмір компенсації сукупно не може перевищувати 10 млн. грн протягом усього строку дії програми і не може бути більше розміру реального збитку.
Строк розгляду заяви не може перевищувати 30 календарних днів із моменту її подання.
У разі виплати компенсації суб’єкт господарювання передає державі право вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування завданих збитків. Рішення Експортно-кредитного агентства про надання або відмову у виплаті компенсації, як за майновими втратами, так і за страховими преміями, може бути оскаржене в судовому порядку.
Судові позови проти РФ
ФОП та бізнес також можуть звертатися до суду з позовами про стягнення збитків із Російської Федерації. Українські суди продовжують розглядати такі справи та як показує огляд судової практики, рішення ухвалюються на користь підприємств.
Господарський суд Сумської області розглянув справу за позовом ТОВ до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції РФ про стягнення 13 922 543,71 грн майнової шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ.
Як зазначено в матеріалах справи, факт пошкодження майна підприємства підтверджується доказами влучання вибухового пристрою військового призначення, що призвело до ураження рухомого та нерухомого майна позивача.
Суд дійшов висновку, що об’єкти підприємства за жодних обставин не могли використовуватися у військових цілях, а завдані удари були здійснені всупереч законам і звичаям війни. Відтак Російська Федерація визнана такою, що несе відповідальність за завдану шкоду.
Рішенням суду першої інстанції від 28 квітня 2025 року позовні вимоги були визнані обґрунтованими та задоволені в повному обсязі.
Водночас, попри наявність судових рішень, їх фактичне виконання наразі ускладнене через відсутність дієвого механізму примусового стягнення коштів із держави-агресора. Тому такі рішення мають переважно фіксаційно-юридичний характер і можуть бути використані як доказова база у майбутніх міжнародних компенсаційних механізмах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
