Відрахований курсант має повернути державі понад 44 тисячі гривень за навчання у Військовій академії
Кіровоградський окружний адміністративний суд розглянув справу № 340/1623/26 за позовом Військової академії (м. Одеса) про стягнення з колишнього курсанта витрат, пов’язаних з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі. Спір виник після дострокового розірвання контракту через академічну неуспішність та систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем.
Суд досліджував питання наявності у курсанта обов’язку відшкодувати державі витрати на грошове забезпечення та інші види утримання після відрахування з військового навчального закладу.
Суть справи
Військова академія (м. Одеса) звернулася до суду з вимогою стягнути з колишнього курсанта 44 871,71 грн витрат, пов’язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
Суд встановив, що у липні 2023 року відповідача було зараховано курсантом першого курсу Військової академії за спеціальністю «Військове управління (за видами Збройних сил)». На підставі відповідних наказів його прийняли на військову службу (навчання), призначили на посаду курсанта, зарахували до списків особового складу та поставили на всі види забезпечення за курсантськими нормами.
29 липня 2023 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії та курсантом було укладено контракт про проходження військової служби (навчання). Умовами контракту передбачалося, зокрема, зобов’язання курсанта сумлінно проходити навчання, виконувати вимоги законодавства та після завершення навчання проходити військову службу на офіцерських посадах не менше п’яти років. Також контракт містив умову про відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням у військовому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту або невиконання освітньої програми.
У лютому 2025 року наказом начальника Військової академії курсанта було відраховано з числа курсантів «за академічну неуспішність». Одночасно контракт про проходження військової служби (навчання) було розірвано у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем. Після цього його перевели для подальшого проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період.
Військова академія склала довідку-розрахунок витрат, відповідно до якої загальна сума витрат на утримання курсанта становила 51 269,56 грн. Частину коштів було сплачено, однак станом на березень 2026 року залишок заборгованості складав 44 871,71 грн.
Суд також встановив, що колишнього курсанта було ознайомлено з довідкою-розрахунком під підпис. Крім того, він письмово зобов’язався добровільно сплатити суму заборгованості протягом року з моменту відрахування, однак цього не зробив.
Відповідач відзиву на позов не подав та доказів сплати заборгованості суду не надав.
Кіровоградський окружний адміністративний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та повністю задовольнив позов Військової академії.
Суд постановив стягнути з колишнього курсанта на користь Військової академії (м. Одеса) 44 871,71 грн витрат, пов’язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі.
Водночас суд зазначив, що позивач не ніс витрат, пов’язаних із залученням свідків чи проведенням експертиз, тому підстав для стягнення судових витрат не встановлено.
Рішення суду
Суд послався на положення Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», відповідно до яких військова служба курсантів вищих військових навчальних закладів є видом військової служби.
Суд звернув увагу, що частина 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо передбачає обов’язок курсантів відшкодовувати витрати, пов’язані з утриманням у військовому навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання його умов, невиконання освітньої програми або інших визначених законом підстав.
Також суд застосував Порядок відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №964 від 12 липня 2006 року. Відповідно до цього Порядку відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, зокрема витрат на грошове забезпечення, продовольче, речове та медичне забезпечення, а у разі відмови від добровільного відшкодування — у судовому порядку.
Окремо суд наголосив, що відповідач, ознайомившись із розрахунком витрат та підписавши письмове зобов’язання про добровільне відшкодування, фактично погодився із визначеною сумою заборгованості, однак у добровільному порядку її не сплатив.
З огляду на встановлені обставини та надані докази суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь Військової академії витрат, пов’язаних з утриманням курсанта під час навчання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
