Українські банки готують до екстраподатку 50% ще на два роки, попри опір НБУ
Історія оподаткування банківського сектору в Україні переходить у новий етап. Запроваджена у 2023 році підвищена антикризова ставка податку на прибуток банків у 50%, яка тоді розглядалася як тимчасовий механізм оподаткування надприбутків, може стати довгостроковою.
Зареєстрований 20 травня 2026 року законопроєкт № 15262 передбачає збереження ставки податку на прибуток банків на рівні 50% у 2026–2027 роках.
Законодавча ініціатива
Проєкт закону, передбачає внесення змін до пункту 73 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Зокрема, встановлюється базова ставка податку на прибуток банків на рівні 50% для податкових періодів 2026–2027 років.
На ці два роки банки позбавляються права застосовувати підпункт 140.4.4 ПКУ. Це означає, що вони не можуть зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення минулих років.
А збитки, отримані банками з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2027 року, почнуть враховуватися у зменшення майбутніх прибутків лише з 1 січня 2028 року.
Аргументи за та проти
Національний банк України виступив із запереченням, наголошуючи, що банківський сектор вже вичерпав запас міцності після сплати екстраподатку у 2023 та 2024 роках.
Серед основних аргументів проти подальшого застосування ставки у 50% Національний банк України назвав ризик скорочення кредитування економіки.
У НБУ зазначають, що очікуваний додатковий фіскальний ефект для бюджету на рівні близько 20 млрд грн може обернутися втратою 200–300 млрд грн потенційного кредитного ресурсу в майбутньому. Регулятор пояснює це тим, що прибуток фактично залишається основним джерелом капіталізації банків, оскільки виплата дивідендів для більшості установ обмежена.
Також у Нацбанку наголошують, що на відміну від 2023 року нинішній прибуток банківського сектору формується переважно за рахунок ринкових механізмів — кредитування та операцій з ОВДП. Водночас рентабельність капіталу банків, за оцінками НБУ, поступово знижується — з 59% у 2023 році до близько 50% у 2025 році.
Окремо регулятор звертає увагу на нерівномірність податкового навантаження. Банківський сектор уже сплачує податок на прибуток за ставкою 25%, тоді як базова ставка для інших галузей економіки становить 18%.
За даними НБУ, банки забезпечують близько 11% усіх податкових надходжень до бюджету, хоча частка сектору у ВВП становить приблизно 2,9%.
Народна депутатка Ніна Южаніна зазначає, що позиція НБУ щодо продовження підвищеного оподаткування банків потребує додаткового економічного обґрунтування та детальніших розрахунків.
Зокрема, вона ставить під сумнів тезу про переважно ринкову природу нинішніх прибутків банківського сектору та звертає увагу, що значна частина доходів може формуватися не лише за рахунок кредитування, а й через операції з депозитними сертифікатами НБУ та ОВДП.
Водночас депутатка вказує, що проблема значно ширша за сам законопроєкт. Підхід держави до наповнення бюджету через точкові фіскальні рішення, зокрема запровадження додаткових податків і зборів для окремих секторів економіки, потребує змін.
На її думку, пріоритетом мають бути системні зміни, серед яких:
- детінізація економіки;
- розширення податкової бази;
- підвищення ефективності бюджетних витрат.
Запроваджений у 2023 році тимчасовий екстраподаток для банків фактично перетворюється на постійний механізм додаткового вилучення прибутку банківського сектору.
Український банківський сектор суттєво поступається за рівнем капіталізації банківським системам країн ЄС. Зокрема, за обсягом капіталу банківська система України приблизно у десять разів менша за польську. Подальше застосування ставки податку на прибуток банків у 50% може обмежити можливості сектору щодо нарощення капіталу, кредитування економіки та участі у фінансуванні повоєнної відбудови.
Ухвалення документа без урахування позиції НБУ може вплинути на обсяги кредитування бізнесу та сприйняття України міжнародними фінансовими партнерами як передбачуваної юрисдикції.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
