Суд у Дніпрі вирішив, що AI-ідентифікація підтверджує користування каршерингом, але не доводить вину у ДТП
У справі № 201/16311/24 від 11 травня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра розглянув спір щодо стягнення збитків і штрафу після ДТП за договором каршерингу.
Справу можна вважати показовою для практики електронних договорів та AI-ідентифікації користувачів у каршерингу, оскільки суд окремо аналізував селфі-верифікацію, алгоритми штучного інтелекту та їх доказове значення у спорі про пошкодження автомобіля.
Обставини справи
Компанія, яка надає послуги каршерингу, звернулася до суду з вимогою стягнути понад 116 тис. грн збитків і штрафу за пошкодження автомобіля після ДТП під час користування сервісом.
Позивач зазначав, що відповідачка зареєструвалася через мобільний застосунок, надала документи через «Дію», а також проходила AI-ідентифікацію за допомогою селфі.
Система каршерингу використовувала алгоритм штучного інтелекту, який порівнював фото користувача із селфі, завантаженим під час реєстрації, після чого автомобіль розблоковувався для поїздки.
У матеріалах справи містилися дані, що селфі-режим активувався 5 разів під час користування автомобілем. На всіх фото була одна й та сама особа жіночої статі.
Позивач вказував, що після завершення поїздки автомобіль був виявлений із пошкодженнями, однак користувачка не повідомила про ДТП, не викликала поліцію та залишила авто.
Відповідачка заперечувала позов та стверджувала, що позивач не довів факту саме її причетності до пошкодження автомобіля, не надав належної фотофіксації, GPS-даних, телеметрії чи інших доказів ДТП.
Позиція місцевого суду
Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачкою із застосунку «Дія» були надані дані власного паспорту громадянина України, водійського посвідчення та зроблено селфі.
Робота функції полягає в пропозиції користувачу зробити селфі (власне фото), після чого алгоритм штучного інтелекту порівнює фото користувача із фото селфі, що було зроблено при реєстрації.
Суд зазначив, що запуск автомобіля буде розблоковано після розпізнавання обличчя користувача.
Представником позивача до матеріалів справи додані докази проведення користувачем автомобіля селфі-режиму для додаткової ідентифікації користувача; на виконаних селфі міститься зображення однієї й тієї ж особи жіночої статі.
Водночас суд дійшов висновку, що цього недостатньо для доведення відповідальності за пошкодження автомобіля.
Суд встановив, що позивач не довів, що на автомобілі після завершення поїздки відповідачкою малися будь-які пошкодження.
Також зазначені матеріали не містять належних ідентифікуючих даних щодо автомобіля. На фото не відображені номерні знаки автомобіля.
Суд наголосив, що сам по собі факт проведення ремонту не є належним доказом відповідальності конкретної особи, оскільки для покладення обов'язку з відшкодування шкоди необхідно встановити наявність протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку та вини.
Позивач не надав первинної фотофіксації стану автомобіля до початку користування, GPS-даних, телеметрії чи технічного висновку експерта щодо часу виникнення пошкоджень.
Отже суд фактично сформував підхід, за яким AI-ідентифікація користувача через селфі та алгоритми розпізнавання обличчя може підтверджувати факт користування сервісом, однак сама по собі не доводить відповідальність за ДТП чи пошкодження автомобіля.
Для стягнення збитків компанія повинна окремо довести факт пошкодження саме під час користування відповідачем, причинний зв’язок, вину та належно підтвердити обставини ДТП.
Додатково цікавою для практики відшкодування шкоди після ДТП є тема фіксації відповідальності дорожніх служб через неналежний стан покриття — раніше «Судово-юридична газета» детально аналізувала, які дії варто вчинити водію у випадку ДТП через ями на дорогах та як правильно зафіксувати вину відповідальних служб.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
