Парам без шлюбу хочуть дозволити використання репродуктивного матеріалу після смерті одного з партнерів, але є нюанс
У проєкті нового Цивільного кодексу України №15150 пропонують запровадити окремий вид заповіту — щодо розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом після смерті людини. Передбачається, що особа ще за життя зможе визначити, хто саме матиме право використати її біоматеріал для народження дитини після смерті.
Так, проєкт нової редакції ЦК містить положення Книги 7 «Право спадкове», які регулюють використання репродуктивного біологічного матеріалу померлої особи для проведення запліднення із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, у тому числі сурогатного материнства.
Хто зможе використати біоматеріал
Проєктом пропонується надати право на використання репродуктивного біологічного матеріалу:
— чоловіку або дружині, які пережили спадкодавця;
— особі іншої статі, яка проживала зі спадкодавцем однією сім’єю без шлюбу та не перебувала в іншому шлюбі.
Для цього хочуть запровадити спеціальний механізм — окремий заповіт про розпорядження репродуктивним біологічним матеріалом.
Яку позицію висловили у Нотаріальній палаті
У Нотаріальній палаті зазначили, що репродуктивні права як особисті немайнові права людини для своєї безпечної реалізації потребують створення цивільно-правових зобов’язань, а нотаріат забезпечує таким зобов’язанням юридичну силу, трансформуючи наміри сторін у законні та безспірні правовідносини.
Представники палати висловили позицію щодо можливості оформлення особистого розпорядження фізичної особи стосовно репродуктивних клітин на випадок смерті як окремого виду заповіту — зі спеціальним порядком його скасування та реалізації.
Там також звернули увагу, що заповіт часто розглядають виключно як розпорядження майном на випадок смерті. Водночас стаття 1223 Цивільного кодексу України визначає його як особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті без обмеження щодо видів таких розпоряджень.
Крім того, заповіт є правочином, який має належний рівень захисту в цивільному законодавстві та судовій практиці. Саме тому цей механізм пропонують використовувати для оформлення особистого розпорядження репродуктивними клітинами після смерті разом зі спеціальною процедурою його реалізації.
Які проблеми бачать нотаріуси
Водночас увагу звернули і на практичні проблеми, які можуть виникнути під час реалізації нових норм.
Зокрема, проєкт вимагає, щоб нотаріус перевіряв родинні або сімейні стосунки між спадкодавцем та особою, яка отримає право на використання біологічного матеріалу.
Для цього можуть використовуватися, зокрема, дані Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Фактично нотаріус повинен буде перевіряти:
— факт перебування у шлюбі;
— наявність родинних зв’язків;
— факт проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Саме останній аспект викликав найбільше практичних питань, оскільки факт проживання однією сім’єю без шлюбу нерідко встановлюється лише у судовому порядку. Через це виникають питання щодо того, які саме документи будуть достатніми для посвідчення такого заповіту та як ці обставини перевірятимуться на практиці.
Що ще потребує доопрацювання
Крім того, у проєкті передбачено можливість знищення репродуктивного біологічного матеріалу у визначених законом випадках. Водночас механізм реалізації таких норм наразі потребує додаткового врегулювання.
Зокрема, залишаються відкритими питання:
— хто контролюватиме виконання волі померлого;
— як підтверджуватиметься право на використання біологічного матеріалу;
— яким буде порядок взаємодії між нотаріусами, медичними установами та державними реєстрами;
— як саме відбуватиметься знищення біологічного матеріалу.
На думку представників палати, положення про заповіт щодо репродуктивного біологічного матеріалу потребують доопрацювання перед ухваленням нового Цивільного кодексу — насамперед через відсутність чітких процедур для нотаріусів та складність перевірки сімейних відносин.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
