400 000 українців опиняться під контролем ДПС: які ризики приховує автоматичний обмін даними про доходи з цифрових платформ

Законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи № 15111-д є частиною глобальної ініціативи ОЕСР. Його головна мета — створити правові умови для прозорого оподаткування доходів фізичних осіб, які надають послуги або продають товари через Інтернет-ресурси.

Оператори цифрових платформ, таких як Uber, Bolt, Glovo та інших маркетплейсів, будуть зобов’язані автоматично звітувати про доходи своїх користувачів безпосередньо до Державної податкової служби.

За оцінками експертів, це рішення торкнеться близько 400 000 українських громадян — водіїв таксі, кур’єрів, а також осіб, які здають житло в оренду через онлайн-сервіси. Для них це означатиме вихід із фінансової «тіні», а для держави — успішне виконання чергових структурних маяків МВФ та вимог Європейського Союзу на шляху до євроінтеграції.

Документ уже отримав сотню правок, більшість з яких була відхилена, що свідчить про напружену дискусію навколо термінології та механізмів контролю. Підготовка до другого читання висвітлила і технічні проблеми перекладу міжнародних угод, і суттєві ризики для бізнесу.

Законопроєкт впроваджує термін «звітна діяльність», до якої належать чотири ключові напрями:

• Надання в оренду нерухомого майна (житлової та нежитлової нерухомості, а також паркомісць).
• Особисті послуги (виконання робіт за замовленням користувача, що можуть надаватися як онлайн, так і офлайн).
• Продаж товарів.
• Надання в оренду транспортних засобів.

Визначення «особистих послуг» у тексті документа є надто широким і розмитим. Через це під тотальний податковий моніторинг потенційно підпадають не лише водії таксі та кур’єри, а й репетитори, фотографи, ІТ-фрілансери і навіть практикуючі юристи, які знаходять клієнтів через будь-які спеціалізовані цифрові платформи.

Адвокатська таємниця

НААУ вказує на критичну проблему, якщо адвокат надає правову допомогу через цифрову платформу, інформація про обсяги його гонорарів та клієнтів може потрапити у звіти оператора, що прямо порушує Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Представники НААУ вимагають включити осіб, які здійснюють адвокатську діяльність, до категорії «виключених продавців».

Нагадаємо, що відповідно до законопроєкту, «виключеним продавцем» є державні структури, публічні компанії: організації, чиї акції регулярно торгуються на біржах (організованих ринках капіталу), а також гіганти ринку оренди. Також до виключених продавців відносяться дрібні продавці товарів, тобто користувачі, які протягом звітного року здійснили не більше 30 продажів товарів, а загальна сума їхнього заробітку не перевищує 2000 євро, і які не вели іншої звітної діяльності через цю платформу.

Санкції

Законопроєкт передбачає суттєві заходи впливу на операторів платформ-нерезидентів.

Зокрема передбачено штраф у 100 мінімальних заробітних плат за неподання заяви про постановку на облік.

ДПС отримує право звертатися до суду щодо обмеження доступу до цифрової платформи, якщо її оператор не зареєстрований належним чином.

На період воєнного стану передбачено обов’язок постачальників послуг обмежувати доступ до сайтів, де ведеться незаконна торгівля алкоголем чи тютюном, на підставі рішень податкової.

Конфлікт із правом ЄС

Підготовка до другого читання законопроєкту №15111-д виявила ще одну проблему. Документ доповнює статтю 3 Кодексу законів про працю (КЗпП) новим абзацом, який прямо виводить відносини між цифровими платформами та водіями чи кур’єрами з-під дії трудового законодавства.

Для технологічних гігантів це виглядає як ідеальний захист від ризику перекваліфікації цивільних договорів у трудові. Проте для євроінтеграційного треку України це рішення є сумнівним.

Головна колізія полягає в тому, що норми законопроєкту рухаються у прямо протилежному від європейського законодавства напрямку. Директива ЄС 2024/2831 про покращення умов праці на платформах встановлює юридичну презумпцію трудових відносин. Це означає, що за замовчуванням кур’єр є працівником, а спростовувати це в суді має сама платформа.

Компанії, які зараз збудують свої бізнес-моделі під норми №15111-д, уже за два-три роки змушені будуть повністю переписувати всю контрактну інфраструктуру заради обов'язкової гармонізації з правом ЄС. Це руйнує передбачуваність регуляторного середовища.

Регуляторна невизначеність

НААУ вказує на ризик регуляторної невизначеності, що виникає через виключення підзаконних актів Мінфіну та ДПС з-під дії Закону № 1160-IV щодо принципів регуляторної політики.

Нові правила створюють додатковий адміністративний тиск на підприємців, які чесно сплачують податки, але будуть змушені проходити багаторівневу перевірку (due diligence) з боку платформ.

Технічні складнощі з інтерфейсами масової передачі даних (DIP) та обробкою сертифікатів X.509 ставлять під сумнів можливість запуску системи в короткі терміни.

Офшорне мито

Одним із найбільш значних доповнень, яке з’явилося під час підготовки до другого читання, є введення Додатка ІІ «Офшорне мито».

Передбачається стягнення 100% вартості об’єкта приватизації, якщо покупцем є офшорна особа, а правочин визнано нікчемним.

Орендарі-офшорні компанії зобов’язані будуть сплачувати 20% мита від суми орендної плати за користування державним чи комунальним майном.

Ця норма значно розширює первісну концепцію законопроєкту, перетворюючи його з інструменту обміну інформацією на інструмент фіскального обмеження іноземних структур.

До другого читання Комітет врахував технологічну неспроможність ДПС щодо автозаповнення декларацій та уточнив процедури оскарження податкових повідомлень для нерезидентів. Проте головні питання професійних таємниць, визначення особистих послуг та встановлення адекватних штрафних санкцій залишаються червоними прапорцями на порядку денному парламенту.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.