Автоматичний обмін даними про доходи з цифрових платформ: головні особливості законопроєкту

Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №15111-д, який передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, а також їх оподаткування.

Міністерство фінансів зазначило, що регулювання діяльності цифрових платформ, а також обміну інформацією про доходи, отримані через такі платформи, є необхідністю для подальшої інтеграції в ЄС та глобальну економіку.

Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на українському ринку (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).

«Реалізація положень законопроєкту стануть кроком до детінізації економіки, що дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи обміну інформацією про доходи з цифрових платформ, а також підвищити прозорість цього ринку послуг», - кажуть у Мінфіні.

Учасники ринку цифрових платформ публічно підтримують підхід та відзначають, що впровадження єдиних правил звітності сприятиме підвищенню довіри між державою, бізнесом і користувачами, а також формуванню передбачуваного регуляторного середовища.

Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови.

Міжнародний обмін інформацією (Директива ЄС DAC 7 та стандарти ОЕСР)

Законопроєкт передбачає запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією  відповідно до Модельних правил ОЕСР.

Важливо, що міжнародний обмін інформацією розпочнеться не раніше приєднання України до відповідного багатостороннього міжнародного договору (Багатостороння угода DPI), сторонами якого наразі є 33 країни (в тому числі майже всі держави-члени ЄС).

Державна податкова служба України на щорічній основі отримуватиме від компетентних органів іноземних юрисдикцій, які є сторонами Багатосторонньої угоди DPI, інформацію про доходи, отримані резидентами України, через цифрові платформи, оператори яких зареєстровані в таких юрисдикціях. Натомість ДПС надсилатиме юрисдикціям-партнерам з обміну аналогічну інформацію про їхніх резидентів. Окрім того, інформація про податкових резидентів України в окремих випадках буде надходити і від операторів цифрових платформ.

Йдеться про українських та іноземних операторів цифрових платформ, які працюють на українському ринку або надають послуги для податкових резидентів України (зокрема, сервіси перевезень, доставки, оренди житла чи продажу товарів).

Положення Модельних правил ОЕСР відповідають Директиві Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (далі – Директива DAC 7), відтак прийняття цього законопроєкту сприятиме гармонізації національного законодавства із правом ЄС.

Основні новації

Введення до Податкового кодексу нової статті щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією та визначення ключових понять (оператор платформи, підзвітний продавець тощо);

Встановлення обов’язків для операторів платформ щодо:

- ідентифікації користувачів, які є підзвітними продавцями для цілей подання до ДПС звіту про їх доходи;

- щорічного подання звіту до ДПС (до 31 січня);

- постановки на облік в ДПС;

Визначення переліку діяльності, що підлягає звітуванню (оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів, оренда транспорту).

У Мінфіні зазначають, що для цілей міжнародного обміну інформація про користувачів платформ, які здійснили за рік менше 30 продажів товарів на суму до 2 тис євро, не передаватиметься до ДПС. 

Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, також не підпадатимуть під нове регулювання і відповідна інформація не надходитиме до ДПС.

Набрання чинності цієї частини положень:

з 1 січня 2027 року – щодо ідентифікації користувачів та збору інформації;

з 1 листопада 2026 року – щодо виконання обов'язку операторами платформ стати на облік в ДПС. Зокрема, оператори платформ будуть зобов'язані стати на облік до 31 грудня 2026 року.

Однак норми почнуть застосовуватися виключно після приєднання України до Багатосторонньої  угоди DPI.

Оподаткування доходів громадян

Законопроєкт вводить спеціальний підхід до оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи.

Передбачено:

встановлення неоподатковуваної суми доходів у розмірі 2 тис. євро на рік для операцій з продажу фізичними особами товарів через платформи – це означає, що разові продажі особистих (та/або вживаних) речей не оподатковуються;

Скористатися таким режимом зможуть фізичні особи, які:

працюють без найманих працівників;

мають дохід у межах встановленого ліміту (до 834 мінімальних зарплат на рік — близько 7,2 млн грн станом на 2026 рік);

не продають підакцизні товари.

Основні переваги:

ставка ПДФО — 5% (замість 18%);

податковим агентом виступає оператор платформи;

відсутність обов’язку подавати декларації для фізичних осіб;

розрахунок податків здійснює ДПС на основі даних від платформ.

Важливі спрощення

не потрібно відкривати спеціальні рахунки навіть у випадку перевищення неоподатковуваного порогу;

для нерезидентів платформ спрощено звітність та дозволено сплату в іноземній валюті;

усунуто ризик перекваліфікації відносин у трудові.

ФОП дозволено здійснювати через платформи діяльність іншу, ніж зареєстровані види КВЕД.

Такі підходи дозволять вивести доходи з «тіні» без надмірного податкового навантаження та значно спрощує адміністрування для громадян України, що користуються цифровими платформамами.

Підтримка бізнесу та розвиток гіг-економіки

Провідні учасники ринку цифрових платформ підтримують ухвалення законопроєкту та запровадження ставки ПДФО у розмірі 5%.

Бізнес відзначає, що нові правила:

створюють прозору та передбачувану систему оподаткування;

сприяють розвитку гнучких форм зайнятості;

формують довіру між державою, операторами платформ та користувачами.

Окремо позитивно оцінюється перехідний період до 2027 року, який дає можливість адаптувати бізнес-процеси.

Очікуваний ефект

Законодавчі зміни сприятимуть:

легалізації доходів сотень тисяч громадян;

визначенню статусу учасників гіг-економіки, зокрема кур’єрів, водіїв таксі, надавачів інших послуг;

забезпеченню рівних конкурентних умов для всіх платформ;

підвищенню податкової дисципліни;

збільшенню надходжень до бюджету.

Очікуваний фіскальний ефект — близько 14 млрд грн щорічно, з яких:

7 млрд грн — ПДФО;

7 млрд грн — військовий збір (за ставкою 5%).

Впровадження

Більшість положень законопроєкту почнуть діяти з 1 січня 2027 року.

Проєкт закону формує системну основу для розвитку цифрової економіки в Україні, сприяє її інтеграції до європейського цифрового ринку.

У Мінфіні додали, що до другого читання законопроєкт буде доопрацьований у Комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.