ДТП через ями на дорогах: пʼять кроків для фіксації вини дорожніх служб
Стан українських доріг залишається однією з найболючіших тем для кожного автомобіліста. Лише за 2025 рік в Україні сталося понад 25 тисяч ДТП, з яких близько 400 — саме через незадовільний стан покриття. Водій потрапляє у глибоку яму — у результаті пошкоджується підвіска або диски, а поліція замість фіксації неналежного стану дороги часто складає протокол за ст. 124 КУпАП саме на водія.
І така практика є абсолютно системною. Сьогодні балансоутримувачі доріг фактично використовують дешевшу альтернативу ремонту — масове встановлення попереджувальних знаків. На практиці значно частіше водії змушені самостійно ремонтувати пошкоджені автомобілі через неналежний стан доріг. Нещодавня ситуація в Коломиї, де водійку притягнули до відповідальності за пошкодження власного авто у вибоїні, вчергове підсвітила проблему — можливе маніпулятивне застосування пункту 2.3 «б» ПДР та перекладання відповідальності з дорожніх служб на водіїв.
Суди першої інстанції, через надмірне навантаження, часто йдуть шляхом найменшого опору — автоматично визнають водія винним, виписують штраф, а водій залишається сам на сам із пошкодженим автомобілем.
Судова практика
У справі № 346/1630/26 від 6 травня 2026 року Коломийський міськрайонний суд розглянув матеріали щодо водійки автомобіля Mercedes-Benz E200, яка наїхала на вибоїну на автодорозі.
Поліція склала протокол за ст. 124 КУпАП, стверджуючи, що водійка не була достатньо уважною, щоб стежити за дорожньою обстановкою (порушення п. 2.3 «б» ПДР). Ключовим фактором, що призвів до штрафу, стало те, що представник водійки в судовому засіданні зазначив, що вона визнає вину.
Визнання вини водієм у такій ситуації фактично звільняє дорожні служби від будь-якої відповідальності, оскільки судове рішення констатує, що причиною ДТП була поведінка водія, а не стан дороги. Суд призначив мінімальний штраф — 850 грн, проте вартість ремонту двох пошкоджених шин Mercedes залишилася на плечах водійки.
Абсолютно інший підхід продемонстрував Городенківський районний суд 30 квітня 2024 року у справі № 342/575/24. Ситуація була ідентичною: водій Mercedes наїхав на вибоїну глибиною 11 см, а поліція, своєю чергою, склала протокол за ст. 124 КУпАП.
Суд дослідив Акт обстеження ділянки, де було зафіксовано вибоїну розміром 40х50 см та глибиною 11 см. Важливо, що дорожній знак 1.12 «Вибоїна» був відсутній, а дорожня розмітка — стерта.
Водійка вказала, що яма була залита водою, тому її неможливо було об’єктивно виявити.
Суд наголосив, що поліція не надала жодних доказів вини водія, крім самого протоколу. Виникнення ДТП перебуває у прямому зв'язку з неналежним станом дороги, а не з порушенням ПДР водієм. Провадження було закрито за відсутністю складу правопорушення.
Аналіз судової практики дозволяє виділити типові процесуальні порушення з боку поліції. Замість фіксації порушень з боку посадових осіб дорожніх служб за ст. 140 КУпАП, а саме за порушення правил утримання доріг, правоохоронці часто автоматично зазначають в протоколі ст. 124 КУпАП, фактично зміщуючи відповідальність із балансоутримувача дороги на учасника дорожнього руху.
У матеріалах справ нерідко відсутні вимірювання параметрів дорожніх вибоїн та оцінка їх відповідності нормам ДСТУ 3587-97, що унеможливлює об’єктивне встановлення стану дорожнього покриття на момент ДТП.
Обов’язковий акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі із залученням представників дорожніх служб часто не складається, що спрощує процедуру оформлення, але позбавляє справу ключових доказів щодо стану дороги.
Чому ставлять знаки замість ремонту?
У великих містах попереджувальні знаки, зокрема 1.12 «Вибоїна» або 1.37 «Дорожні роботи», часто залишаються на дорогах місяцями. З юридичної точки зору це виконує для балансоутримувачів доріг не лише інформаційну, а й захисну функцію.
Встановлення знака формально фіксує, що дорожня служба вжила заходів щодо позначення небезпечної ділянки, навіть якщо фактичний ремонт не проведено. Це дозволяє знизити ризик притягнення до відповідальності за неналежний стан дороги.
За наявності попереджувального знака водій зобов’язаний зменшити швидкість і проявити підвищену обережність. У судовій практиці наїзд на яму після встановлення такого знака часто розцінюється як недотримання вимог ПДР з боку водія, оскільки він був належним чином попереджений про небезпеку.
Як випливає з практики Верховного Суду у справах щодо ДТП через неналежний стан доріг, відсутність або наявність належного дорожнього позначення безпосередньо впливає на розподіл відповідальності та розмір відшкодування.
У підсумку, встановлення знаків у таких випадках часто виступає найдешевшим інструментом юридичного захисту дорожніх служб у спорах про відповідальність за стан дорожнього покриття.
Чи можливо отримати відшкодування?
Судова практика ВС показує, що водії можуть домогтися відшкодування збитків, якщо доведуть, що ДТП сталася через неналежний стан дороги.
Показовою є справа № 473/468/17, яку розглядав Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду. У цьому випадку автопоїзд перекинувся через яму глибиною близько 40 см, заповнену водою. Поліція намагалася покласти відповідальність на водія, однак суд визнав, що причиною аварії став неналежний стан дороги. Провадження щодо водія закрили, а з комунальних служб стягнули повну вартість пошкоджених вантажівки та напівпричепа.
Схожий підхід застосував Верховний Суд у справі № 185/3746/20. Водійка довела у суді, що її автомобіль було пошкоджено через вибоїну на дорозі. У результаті суд зобов’язав дорожню службу компенсувати 163 957 грн майнової шкоди та 10 000 грн моральної компенсації. Поліція склала на водійку протокол за ст. 124 КУпАП. Однак Павлоградський міськрайонний закрив провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Пізніше суд притягнув до відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП начальника Служби автодоріг у Дніпропетровській області. Суд встановив, що на ділянці були великі вибоїни, відсутні попереджувальні знаки 1.12 «Вибоїна» та обмеження швидкості, а дорожня служба не вжила заходів для ремонту, огородження чи позначення небезпечної ділянки.
Ці справи демонструють: за умови правильної фіксації обставин — вимірювання глибини ями, фотофіксації місця події та підтвердження відсутності попереджувальних знаків — суди стають на бік водіїв і покладають відповідальність на балансоутримувачів доріг.
Замість підсумків
Ситуація з притягненням водіїв до відповідальності показує, як незнання своїх прав і процесуальні помилки під час розгляду справи можуть перетворити потерпілого на винуватця. Часто водії погоджуються з протоколом поліції або визнають вину, щоб швидше завершити справу, фактично беручи на себе відповідальність за неналежний стан дороги.
Наїзд на вибоїну не означає автоматичної вини водія. Для притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП необхідно довести, що водій порушив правила дорожнього руху. Якщо ж вибоїна не була позначена попереджувальними знаками і її неможливо було вчасно побачити, склад правопорушення у діях водія може бути відсутнім.
У таких випадках поліція повинна перевіряти відповідальність балансоутримувача дороги. Водії мають право вимагати складання акту обстеження ділянки дороги. У документі мають бути зафіксовані розміри ями, сліди на проїзній частині та пошкодження автомобіля. Також важливо вимагати виклик представників дорожньої служби, які разом із поліцією повинні брати участь в огляді місця пригоди.
Після встановлення балансоутримувача дороги поліція може скласти протокол за ч.4 ст. 140 КУпАП щодо посадової особи, відповідальної за утримання ділянки. Матеріали передаються до суду за місцем ДТП.
Далі водію необхідно провести експертну оцінку пошкоджень автомобіля. Після притягнення дорожньої служби до адміністративної відповідальності та отримання експертного висновку можна звертатися до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Закриття адміністративної справи щодо водія за відсутністю складу правопорушення відкриває можливість вимагати компенсацію за ремонт автомобіля від балансоутримувача дороги.
Доки водії погоджуватимуться зі штрафами та визнаватимуть провину, дорожні служби не матимуть стимулу вирішувати проблему ям. Позови про відшкодування збитків можуть стати реальним механізмом тиску на дорожні служби та стимулом для ремонту доріг.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
