Верховний Суд після рішення ЄСПЛ: повернення касаційної скарги без повного тексту рішення порушило Конвенцію

Велика Палата Верховного Суду у справі № 760/12094/13 від 29 квітня 2026 року переглянула судові рішення за виключними обставинами після ухвалення Європейським судом з прав людини рішення у справі «Соколов та інші проти України».

Предметом розгляду стало питання доступу особи до суду касаційної інстанції у випадку, коли повний текст рішення апеляційного суду був виготовлений пізніше за проголошення його вступної та резолютивної частин.

Велика Палата уточнила підхід до застосування частини 2 статті 426 КПК України щодо обчислення строків касаційного оскарження та наголосила на необхідності врахування реальної можливості сторони сформулювати змістовні доводи касаційної скарги.

Обставини справи

Вироком районного суду від 9 жовтня 2015 року жінку було визнано винуватою у шахрайстві, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а також підробленні документів у складі організованої групи. Остаточно їй призначили 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Цим же вироком були засуджені й інші учасники провадження.

Апеляційний суд 27 грудня 2017 року частково змінив вирок, однак у решті залишив його без змін. Після цього засуджена та її захисник подали касаційні скарги.

Касаційний кримінальний суд повернув скарги через пропуск строку касаційного оскарження. Захист наполягав, що строк слід обчислювати з 17 січня 2018 року, коли було виготовлено та проголошено повний текст ухвали апеляційного суду, оскільки 27 грудня 2017 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Втім ККС відмовив у поновленні строку, вказавши, що тримісячний строк касаційного оскарження необхідно рахувати саме з 27 грудня 2017 року. Надалі захист ще двічі звертався з аналогічними клопотаннями, однак суд щоразу відмовляв у їх задоволенні.

Згодом ЄСПЛ у справі «Соколов та інші проти України» встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з необґрунтованим обмеженням доступу заявниці до суду касаційної інстанції.

Позиція ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що положеннями ст. 6 Конвенції гарантується кожному право на справедливий суд, що включає право на доступ до суду.

Встановлене в цій справі порушення пункту 1 статті 6 Конвенції полягало у необґрунтованому обмеженні права заявниці на доступ до суду касаційної інстанції, яке було зумовлене застосуванням судом касаційної інстанції процесуальних норм щодо строків касаційного оскарження без урахування конкретних обставин справи, що призвело до відмови у поновленні строку та повернення касаційної скарги заявниці.

ВП ВС вказала, що за нормами частини 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, — в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Разом із цим Суд наголосив, що для забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, а також права на оскарження судового рішення, законодавець передбачив у частині 1 ст. 117 КПК можливість поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку.

Хоча частина друга ст. 426 КПК формально пов'язує строк із днем проголошення рішення, однак у цій справі 27.12.2017 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, тоді як повний текст виготовлено і проголошено лише 17.01.2018 р.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що без доступу до мотивів судового рішення особа позбавлена можливості сформулювати змістовні доводи касаційної скарги, а отже, як наслідок, — позбавлена можливості ефективно реалізувати своє право на його оскарження.

Також ВП ВС звернула увагу на фактичні обставини подання касаційної скарги. У цій справі захисник в інтересах засудженої вперше звернувся з касаційною скаргою 13 квітня 2018 року, тобто хоча й після спливу тримісячного строку, обчисленого з дня проголошення вступної та резолютивної частин ухвали апеляційного суду (27.12.2017), однак не пізніше трьох місяців з дня складення та проголошення повного тексту судового рішення (17.01.2018).

Беручи до уваги встановлене ЄСПЛ порушення ст. 6 Конвенції, а також специфічні обставини цієї справи (тривала затримка з виготовленням повного тексту ухвали, складність справи, великий обсяг оскаржених судових рішень), Велика Палата вважає, що ухвала суду касаційної інстанції, якою відмовлено захиснику в поновленні строку на касаційне оскарження і повернуто касаційну скаргу, підлягає скасуванню.

Водночас ухвала суду касаційної інстанції про відмову у поновленні строку на касаційне оскарження, яка підлягає скасуванню, не є тим судовим рішенням, яким вирішується питання про законність та обґрунтованість судових рішень судів попередніх інстанцій по суті.

Принцип restitutio in integrum

Крім того, Велика Палата зазначила, що одним із ключових аспектів виконання рішень Європейського суду з прав людини є дотримання принципу restitutio in integrum (відновлення попереднього стану).

Зазначений принцип передбачає, що держава, яка допустила порушення прав заявника, має вжити необхідних заходів для того, щоб максимально наблизити становище заявника до того стану, в якому він перебував би, якби порушення Конвенції не було допущено.

У зв’язку з цим Велика Палата дійшла висновку, що відновлення такого становища означає в першу чергу поновлення можливості розгляду питання про відкриття касаційного провадження та подальше здійснення касаційного перегляду компетентним складом суду касаційної інстанції.

Встановлене ЄСПЛ порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у цій справі полягало виключно у незаконному обмеженні доступу до суду касаційної інстанції, а тому питання про законність ухвали апеляційного суду має бути предметом дослідження саме суду касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила заяву захисту, скасувала ухвалу Касаційного кримінального суду від 29 травня 2018 року та передала матеріали кримінального провадження до Касаційного кримінального суду для вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Сформульована правова позиція має значення для практики застосування статей 117 та 426 КПК України. Велика Палата фактично наголосила, що право на касаційне оскарження не може бути формальним, а особа повинна мати реальну можливість ознайомитися з повним текстом судового рішення та підготувати змістовну касаційну скаргу.

«Судово-юридична газета» пропонує також ознайомитися з іншою позицією ВП ВС про новий судовий розгляд як спосіб реалізації restitutio in integrum.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.