Для догани недостатньо просто знайти проблему чи затримку в роботі держслужбовця – ВС

Верховний Суд пояснив, що для накладення дисциплінарного стягнення на державного службовця необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку.

Обставини справи

Позивачка звернулася до суду з позовом до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани.

Вона зазначала, що не порушувала свої посадові обов’язки, а дисциплінарне стягнення було застосоване без належного встановлення обставин та її вини.

Суди встановили, що дисциплінарне провадження було ініційовано за результатами внутрішнього аудиту, яким зафіксовано порушення строків розгляду заяв про імміграцію. Водночас частина затримок була зумовлена несвоєчасним надходженням відповідей від інших органів.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Суди дійшли висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий за відсутності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, оскільки під час дисциплінарного провадження та при прийнятті оскаржуваного наказу невірно встановлено порушення строку прийняття рішення про надання дозволу на імміграцію, що свідчить про неповне з’ясування усіх обставин під час дисциплінарного провадження, а також не враховано, що за вказані порушення міграційного законодавства притягнуто до відповідальності двох працівників, до посадових обов’язків яких належить виконання запитів, внесення інформації до бази даних, підготовка висновків та контроль за виконанням вказаних завдань.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Як вказав КАС ВС, дисциплінарне стягнення – це передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку – об’єкту, об’єктивної сторони, суб’єкта, суб’єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об’єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб’єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв’язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Таким чином, відповідач не встановив наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку в діях позивачки під час здійснення дисциплінарного провадження, та не врахував усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Постанова КАС ВС від 23 грудня 2025 року у справі № 420/19301/21.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.