Чому запис у трудовій книжці можуть не зарахувати до стажу для пенсії — Верховний Суд пояснив позицію
Наявність запису в трудовій книжці не є безумовною підставою для зарахування періоду роботи до страхового стажу. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в справі №300/8132/23.
ВС скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у пенсійному спорі та направив справу на новий розгляд.
Суд дійшов висновку, що за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності записів у трудовій книжці (зокрема, коли період роботи не відповідає «життєвому циклу» підприємства або відсутні дані про сплату страхових внесків), такі записи підлягають додатковій перевірці з використанням інших доказів. Сам по собі запис у трудовій книжці не гарантує автоматичного зарахування стажу.
Обставини справи
Чоловік звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. У січні 2023 року пенсію було призначено, з урахуванням періоду його роботи у малому підприємстві «Мішель» з 1992 по 2003 рік, що дало необхідний страховий стаж.
У вересні 2023 року Пенсійний фонд скасував це рішення та відмовив у виплаті пенсії. Підставами стали:
відсутність підтвердження стажу за даними персоніфікованого обліку;
сумніви у достовірності запису в трудовій книжці, зокрема через те, що підприємство було ліквідоване у 2002 році, тоді як у трудовій книжці зазначено звільнення у 2004 році;
відсутність на печатці підприємства ідентифікаційного коду.
Позивач оскаржив це рішення, вказуючи, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж, а працівник не може нести відповідальність за недоліки в її оформленні або за несплату внесків роботодавцем.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік позивача, визнали рішення Пенсійного фонду протиправним і зобов’язали повторно розглянути питання зарахування спірного періоду до страхового стажу.
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи справу, Верховний Суд частково погодився з доводами Пенсійного фонду та звернув увагу на такі ключові моменти:
1. Трудова книжка є основним, але не єдиним доказом стажу.
Якщо записи в ній викликають сумніви щодо достовірності (неправильні, неточні або такі, що не узгоджуються з іншими офіційними даними), органи Пенсійного фонду та суди зобов’язані перевіряти ці відомості з використанням інших доказів.
2. Невідповідність періоду роботи «життєвому циклу» підприємства є істотною обставиною.
У цій справі встановлено, що підприємство було ліквідоване у 2002 році, тоді як запис у трудовій книжці свідчить про роботу до 2004 року. Такі розбіжності потребують додаткового з’ясування.
3. Відсутність коду ЄДРПОУ на печатці не є самостійною підставою для відмови у стажі, однак у сукупності з іншими обставинами може свідчити про можливі помилки в оформленні документів і бути підставою для перевірки їх достовірності.
4. Сплата страхових внесків має принципове значення для страхового стажу.
За законодавством страховий стаж формується за умови сплати внесків. Первинні бухгалтерські документи (платіжні відомості, особові рахунки тощо) можуть підтверджувати або спростовувати як факт сплати внесків, так і достовірність записів у трудовій книжці.
5. Суди попередніх інстанцій не дослідили всі необхідні докази.
Зокрема, вони не з’ясували, які додаткові документи були долучені до пенсійної справи, та не перевірили первинні документи щодо нарахування і сплати внесків. Через це їхні висновки Верховний Суд визнав передчасними.
Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд:
- частково задовольнив касаційну скаргу Пенсійного фонду;
- скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;
- направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суд має повно і всебічно перевірити достовірність спірного періоду роботи, дослідити всі наявні документи та надати їм належну правову оцінку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
