Що робити дитині, якщо батько загинув до її народження, а допомогу виплатили іншим родичам: позиція Верховного Суду
Верховний Суд дійшов висновку, що якщо одноразова грошова допомога у зв’язку із загибеллю військовослужбовця вже була призначена та виплачена іншим членам його сім’ї, це не створює нового права на повторне призначення або додаткову виплату коштів із державного бюджету для дитини, зачатої за життя батька та народженої після його смерті. У такій ситуації реалізація права дитини можлива лише шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою, або в судовому порядку.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 560/12192/24. Суд розглянув касаційну скаргу Міністерства оборони на рішення судів попередніх інстанцій щодо призначення частки одноразової грошової допомоги.
Обставини справи
Позивачка в інтересах дитини звернулася до Міністерства оборони України із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю батька дитини – військовослужбовця Збройних Сил України. У призначенні такої допомоги їй було відмовлено з тих підстав, що дитина народилася після смерті військовослужбовця, а одноразову допомогу вже було виплачено у 2022 році його батькам у рівних частинах. Позивачка звернулася до суду з позовом у якому вказувала, що рішенням районного суду у справі № 674/1170/22 встановлено факт батьківства загиблого військовослужбовця щодо її малолітнього сина, а також внесено відповідні зміни до актового запису про народження. На підставі рішення суду видано нове свідоцтво про народження, де батьком дитини зазначено загиблого військовослужбовця, а матір’ю — позивачку. Згідно протоколу військово-лікарської комісії причина смерті загиблого військовослужбовця пов’язана із захистом Батьківщини. Малолітній син набув статусу «члена сім’ї загиблого» відповідно до Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому має право на отримання одноразової грошової допомоги.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено частково. Суди попередніх інстанцій, виходили з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги мають усі члени сім’ї загиблого військовослужбовця, у тому числі дитина, зачатa за життя та народженa після його смерті, оскільки виключення такої дитини з переліку осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу суперечить змісту статті 16-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII) і є дискримінаційним.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд зазначив, що у цій справі не ставиться під сумнів право дитини на отримання одноразової грошової допомоги, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а зводиться до визначення можливості реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, з огляду на те, що така допомога вже була розподілена між іншими членами сім’ї.
Пункт 2 Перехідних положень Закону України від 9 грудня 2023 року № 3515- ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» (далі – Закон № 3515-ІХ) встановлює, що цей Закон застосовується до правовідносин, які виникли до набрання ним чинності та пов’язані з призначенням і отриманням одноразової грошової допомоги для дітей загиблої (померлої) особи, зачатих за життя та народжених після її смерті, за умови, що одноразова грошова допомога не призначалася жодній із осіб, які мали право на її отримання.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець чітко розмежував право на призначення одноразової грошової допомоги (як елемент державної гарантії соціального захисту) та право на її отримання (як стадію реалізації цієї гарантії у конкретних правовідносинах).
Пункт 2 Перехідних положень встановлює обмежувальну умову для застосування Закону № 3515-ІХ: його дія може поширюватися на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, лише за відсутності будь-якого первинного призначення одноразової грошової допомоги стосовно конкретного випадку загибелі (смерті) військовослужбовця.
Тобто, запроваджуючи спеціальне правило щодо дітей, зачатих за життя та народжених після смерті військовослужбовця, законодавець мав на меті усунути правову прогалину для ситуацій, коли така дитина через народження після смерті батька не могла бути включена до кола осіб, яким призначалася допомога, і при цьому щодо цього випадку загибелі військовослужбовця рішення про призначення одноразової грошової допомоги ще не приймалося.
Однак зазначене положення не створює нового суб’єктивного права на повторне призначення або «донарахування» одноразової грошової допомоги щодо конкретного загиблого військовослужбовця після того, як така допомога вже була розподілена та виплачена іншим членам його сім’ї. Його зміст спрямований на розширення часових меж застосування закону до неврегульованих випадків, однак не вбачає покладення на державу додаткового бюджетного зобов’язання у межах одного і того самого випадку загибелі військовослужбовця. Законодавець, розширюючи коло осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу, не змінював установленого статтею 16-3 Закону № 2011-ХІІ принципу рівності часток між усіма отримувачами та не передбачав покладення на державу фінансового зобов’язання держави понад фіксовану суму, визначену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168). Таким чином право дитини на одноразову грошову допомогу не втрачається, однак може бути реалізоване виключно в межах уже виплаченої суми шляхом перерозподілу часток між отримувачами за правилами, встановленими пунктом 2 Постанови № 168.
Таким чином, коли одноразова грошова допомога вже була призначена і виплачена іншим членам сім’ї загиблого, дія пункту 2 Перехідних положень не породжує нового права на повторне призначення або додаткову виплату коштів із державного бюджету. У такій ситуації реалізація права дитини можлива лише у спосіб, прямо передбачений абзацом тринадцятим пункту 2 Постанови КМУ № 168, - шляхом перерозподілу вже виплаченої суми між отримувачами за їх взаємною згодою або в судовому порядку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
