Хмарні послуги збираються регулювати по-новому: ведення переліку надавачів можуть передати Мінцифрі
В Україні пропонують змінити правила регулювання хмарних послуг та центрів обробки даних. Зокрема, планується зробити такі послуги більш доступними для державного сектору, усунути окремі регуляторні бар'єри для бізнесу, уточнити розподіл повноважень між державними органами та створити сприятливіші умови для розвитку цифрової інфраструктури й залучення інвестицій.
Для цього у Верховну Раду подали проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку хмарних послуг та послуг обробки даних» №15344-1. Документ є альтернативним до урядового законопроєкту №15344, внесеного Кабінетом Міністрів 22 червня 2026 року.
Чому пропонують змінити законодавство
Як зазначають автори законопроєкту, нинішнє регулювання використання хмарних послуг для державних інформаційних ресурсів значною мірою базується на тимчасових нормах, ухвалених під час воєнного стану, зокрема постанові Кабінету Міністрів №263.
На думку авторів, така модель не забезпечує достатньої правової визначеності для довгострокового розвитку цифрової інфраструктури. Це ускладнює планування державних електронних сервісів, укладення довгострокових договорів, залучення інвестицій та роботу компаній, які вже надають або планують надавати хмарні послуги в Україні.
Законопроєкт має сформувати постійну, прозору та передбачувану систему правового регулювання, яка поєднає вимоги кібербезпеки із розвитком конкуренції, доступом державних органів до сучасних технологій та підвищенням інвестиційної привабливості цифрового ринку.
Окремо пропонується змінити розподіл повноважень між державними органами. Зараз частину регуляторних функцій виконує Адміністрація Держспецзв'язку, хоча формування державної політики у сфері цифровізації забезпечує Міністерство цифрової трансформації. Законопроєктом пропонується передати Мінцифри низку повноважень щодо ведення переліку надавачів хмарних послуг, формування політики та процедур у цій сфері.
На думку авторів, це дозволить спростити адміністративні процедури для компаній, усунути дублювання функцій різних органів влади, зробити регулювання більш прозорим та передбачуваним.
Які зміни пропонуються
Документ передбачає внесення змін до законів «Про хмарні послуги», «Про Національний банк України» та «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України».
Серед основних нововведень:
- удосконалення термінології та чітке визначення учасників ринку хмарних послуг;
- запровадження ризик-орієнтованого підходу, щоб уникнути надмірного адміністративного та фінансового навантаження на бізнес;
- конкретизація документів, які повинні подавати надавачі хмарних послуг та центрів обробки даних для включення до відповідного державного переліку;
- визначення органів, які видаватимуть і перевірятимуть такі документи;
- відмова від обов'язкового використання Типового договору при наданні хмарних послуг. Натомість пропонується визначити лише перелік істотних умов договору, що має надати сторонам більше свободи при укладенні контрактів.
Також законопроєкт уточнює норми щодо заборони використання ресурсів, пов'язаних із державою-агресором. Заборона стосуватиметься лише тих ресурсів центрів обробки даних, які безпосередньо використовуються для зберігання та обробки інформації клієнтів.
Автори пояснюють, що це дозволить одночасно виконати вимоги безпеки щодо недопущення розміщення українських даних на території держав-агресорів і не створювати технічно необґрунтованих обмежень для роботи глобальної інтернет-інфраструктури, через яку здійснюється транзит мережевого трафіку.
Крім того, законопроєкт передбачає нормативне врегулювання різних моделей надання хмарних послуг, а також запровадження прямої договірної моделі, коли договір укладається безпосередньо між державним замовником та надавачем хмарних послуг. На думку авторів, це сприятиме прозорості закупівель та мінімізації корупційних ризиків.
Документ також розмежовує статус власників хмарної інфраструктури та їхніх авторизованих партнерів, щоб на партнерські компанії не покладалися регуляторні вимоги, які повинні виконувати власники центрів обробки даних. Окремо пропонується врегулювати питання сертифікації на рівні груп компаній та встановити вичерпний перелік вимог до відповідних документів.
За оцінкою авторів, реалізація законопроєкту сприятиме формуванню більш зрозумілих правил роботи ринку хмарних послуг, удосконаленню захисту державних інформаційних ресурсів, спрощенню умов роботи постачальників хмарних сервісів і центрів обробки даних, а також покращенню інвестиційного клімату та умов ведення бізнесу в ІТ-секторі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
