Відповідальність за помилкове зазначення платником податків неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів пропонують скасувати

У Верховній Раді зареєстрували законопроект 10381 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків та зборів, а також уточнення окремих положень податкового законодавства. Авторами виступають народні депутати Данило Гетманцев, Вікторія Кінзбурська та інші.

Як вказують автори, проект закону розроблено з метою узгодження норм податкового законодавства зі змінами в окремих нормативно-правових актах, а також врахування позитивної, тобто, на користь платника податків, судової практики.

«Зокрема, привертає увагу питання, яке стосується значної кількості платників податків (особливо фізичних осіб), щодо обґрунтованості застосування штрафів через помилкове зазначення у платіжних документах на сплату узгоджених податкових зобов’язань неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів.

Виправданість застосування штрафів є сумнівною у випадку, коли сплата зобов’язань здійснюється своєчасно, однак кошти надходять на неправильний бюджетний рахунок. Наведене підтверджується змістом постанови Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 805/3665/16-а, який зробив висновок про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Кодексу, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених за несвоєчасну сплату грошового зобов’язання.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету. Наведена позиція є усталеною судовою практикою, що потребує належного відображення у податковому законодавстві для скорочення навантаження на адміністративні суди», - вказують автори.

Також, на їх думку, потребує врегулювання питання щодо звільнення від оподаткування платою за землю та податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у тих населених пунктах, де відбулася обов’язкова евакуація населення.

Також в інтересах платників мінімального податкового зобов’язання пропонується скасувати обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі обмежений 30 днями.

Поряд із цим, враховуючи зміни, які відбулися у чинному законодавстві, особливої актуальності набуває питання налагодження обміну інформацією між податковими органами та Центральним депозитарієм цінних паперів і депозитарними установами, уповноваженими обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств.

Така потреба з’явилася у зв’язку з тим, що учасники ТОВ/ТДВ відповідно до Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» можуть прийняти рішення про облік часток товариства в обліковій системі часток, ведення якої здійснюється Центральним депозитарієм цінних паперів на підставі відповідного договору з товариством.

Окрім того, з метою узгодження норм чинного законодавства, а також усунення неактуальних положень, потребують оновлення окремі норми податкового законодавства, зокрема:

• щодо врахування прохання платника податків про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, реєстрації платником податку на додану вартість та єдиного податку не лише при державній реєстрації створення юридичної особи, але й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (внаслідок змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»);
• щодо порядку залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі, на конкурентних умовах (внаслідок змін до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»);
• щодо граничних розмірів орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (внаслідок змін до Земельного кодексу України);
• щодо класифікації будівель та споруд у цілях оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (внаслідок скасування національного класифікатора ДК 018-2000 «Державний класифікатор будівель та споруд» та заміни його новим національним класифікатором НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд»).

Проектом закону пропонується:

1) скасувати відповідальність за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати);

2) скасувати обмеження для платників мінімального податкового зобов’язання щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить лише 30 днів з дня вручення ППР;

3) надати можливість врахування прохання платника податків про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, реєстрації платником податку на додану вартість та єдиного податку не лише при державній реєстрації нової юридичної особи, але й під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу;

4) встановити, що прийняття рішення про обов’язкову евакуацію населення в межах території територіальної громади є підставою для прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг щодо плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

5) вирішити питання налагодження обміну інформацією між податковими органами та Центральним депозитарієм цінних паперів і депозитарними установами, уповноваженими обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств;

6) осучаснити порядок залучення товарних бірж до продажу майна, що перебуває у податковій заставі;

7) узгодити розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності зі змінами у Земельному кодексі України;

8) осучаснити термінологію щодо класифікації будівель та споруд у цілях оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки тощо.

Зокрема, у статті 112 Податкового кодексу, яка регулює загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, автори пропонують встановити, що самостійне виявлення платником податків, у тому числі податковим агентом, допущених помилок в реквізитах бюджетного рахунку під час перерахування без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету за умови вчинення ним необхідних дій передбачених пунктом 43.4 статті 43 Кодексу з повернення помилково сплачених грошових зобов’язань на погашення належного грошового зобов’язання та/або податкового боргу, є обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності.

Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі самостійного виявлення платником податків, у тому числі податковим агентом, допущених помилок в реквізитах бюджетного рахунку під час перерахування без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету за умови вчинення ним необхідних дій передбачених пунктом 43.4 статті 43 Кодексу з повернення помилково сплачених грошових зобов’язань на погашення належного грошового зобов’язання та/або податкового боргу.

Змінити норму статті 170 ПК (особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів), визначивши, що у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів. Наразі передбачена можливість звернення протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.