Чи вдасться вирішити проблему визнання зниклих безвісти у зв'язку з війною — законодавчі ініціативи
Уповноважений із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов повідомив, що у Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин перебувають понад 70 тисяч військових і цивільних українців, а також іноземців, які на законних підставах перебували в Україні. До цього числа також належать 2470 дітей, місцеперебування яких невідоме. «Значна кількість зниклих безвісти – це все ж таки військові, і кожна частина системи Сил безпеки і оборони сама вирішує, як і у якій кількості це озвучувати», і додав, що ці цифри постійно.
Сьогодення, воєнний стан в Україні, новини з фронту війни росії проти України дедалі більше актуалізує проблему зниклих безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом.
У Верховній Раді України ініційовано законопроєкт про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо визначення строків оголошення судом померлою фізичної особи, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом.
Ураховуючи вже близько чотирьох років триваючу збройну агресію росії проти України, а також зростаючої кількості зниклих безвісти людей, як військових, так і цивільних осіб, актуальним та необхідним став проєкт Закону України про внесення змін до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України щодо визначення строків оголошення судом померлою фізичної особи, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, зареєстрованим за N12451 від 27.01.2025 народними депутатами Тарасенком Т., Безуглою М., Кравчук Є. та ін.
До цього проєкту додані пояснювальна записка; порівняльна таблиця; висновок Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин; висновок Комітету Верховної Ради України з питань правової політики; науково-експертний висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та шість додатків.
На сьогодні у Верховній Раді України відбулися три голосування за цей законопроект, його прийнято за основу із доопрацюванням положень відповідно до ч.1 ст.116.
Одним із завдань законопроєкту є внесення змін до Цивільного кодексу України, які дозволять законодавчо врегулювати питання однакового застосування судами спеціального правила, передбаченого частиною другою статті 46 Цивільного кодексу України, зокрема, стосовно початку відліку визначених у цій нормі строків оголошення судом померлою фізичної особи, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, що дасть можливість захистити право членів сімей фізичних осіб, які пропали безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, в тому числі, зниклих безвісти військовослужбовців під час виконання військового обов’язку із захисту Батьківщини. З цією метою розробники проєкту запропонували таку редакцію: «Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців від настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель».
На підтвердження необхідності узаконення цієї норми у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2024 (справа № 755/11021/22) зроблено висновок, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Підтримали положення законопроєкту Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Міністерство юстиції України звернуло увагу на те, що пропоновані Законопроектом зміни до статті 46 Цивільного кодексу України є фрагментарними та фактично зводяться до позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22.
Міністерство фінансів України наголосило на тому, що законопроект потребуватиме додаткових розрахунків і визначення ризиків щодо навантаження на державний бюджет для забезпечення його фіскальної стійкості й виконання положень Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».
Національна асоціація адвокатів України підтримала законопроєкт з урахуванням, що після слів «шести місяців» йтиме фраза «від дня настання обставин, які загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель».
Усі висловлені зауваження та пропозиції у висновках і додатках до законопроєкту покликані найменш травматично для потерпілих, членів їх сімей вирішити у подальшому позовні вимоги з відшкодування шкоди.
Наведемо дані, на які посилається адвокат-експерт з військового права.
Окрім знакового рішення Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, важливими для розуміння судової практики є й інші рішення Верховного Суду:
- Постанова ВС від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23: Суд підтвердив наявність достатніх підстав для оголошення особи загиблою під час виконання військового обов’язку щодо захисту України у російсько-українській війні від дня її вірогідної смерті.
- Постанова ВС від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23: Суд наголосив, що при наявності лише припущень про факт смерті фізичної особи, без достовірних доказів, правильним буде звернення із заявою про оголошення судом особи померлою, а не про встановлення факту смерті.
- Постанова ВС від 10 січня 2024 року у справі № 686/11198/22: У цій справі суд визначив важливість залучення всіх заінтересованих осіб до участі у справі, зокрема, Міністерства оборони України, якщо йдеться про військовослужбовця.
Наведені також основні тенденції судової практики у 2024-2025 роках, серед яких: гнучкіше обчислення строків (суди почали застосовувати більш гнучкий підхід до визначення початку перебігу шестимісячного строку, не пов’язуючи його з припиненням воєнного стану на всій території України); ретельніша увага до доказової бази (суди більш ретельно аналізують надані докази, часто вимагаючи додаткових підтверджень обставин зникнення особи); врахування територіальних особливостей воєнних дій (суди почали враховувати інформацію про дату початку та завершення бойових дій на конкретних територіях для визначення початку перебігу строків); залучення Міністерства оборони України (у справах про оголошення померлими військовослужбовців суди частіше залучають Міністерство оборони як заінтересовану особу).
Підсумовуючи викладене, можемо очікувати швидке відновлення стану правової визначеності та забезпечення справедливості для забезпечення ефективного забезпечення прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси.
Автор: Марина Мікуліна
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
