В Україні посилять відповідальність суддів Конституційного суду: що пропонує проєкт закону 14321

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України №14321 «Про внесення змін до Закону України “Про Конституційний Суд України” щодо удосконалення законодавчого врегулювання окремих положень функціонування Конституційного Суду України та встановлення дисциплінарної відповідальності суддів Конституційного Суду України».

Законопроект спрямований на комплексне вдосконалення законодавства у сфері діяльності Конституційного Суду України з метою підвищення його ефективності, прозорості та інституційної спроможності. Він передбачає запровадження чіткого та прозорого механізму дисциплінарної відповідальності суддів, одночасно забезпечуючи гарантії їхньої незалежності.

Документ чітко визначає перелік дисциплінарних проступків судді Конституційного Суду. До них віднесено істотні дисциплінарні порушення, грубе або систематичне нехтування службовими обов’язками, недоброчесну поведінку, порушення присяги, втручання в діяльність інших суддів, розголошення державної чи іншої охоронюваної законом таємниці, незаконне використання закритої інформації, неповідомлення про конфлікт інтересів або участь у розгляді справ за його наявності, порушення правил щодо подарунків, прояв неповаги до учасників провадження чи колег, а також зловживання повноваженнями Голови або заступника Голови Суду. Водночас прямо закріплюється, що дії судді, вчинені до набуття ним повноважень, не можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності.

Законопроєкт посилює вимоги до етичної поведінки суддів і врегулювання конфлікту інтересів. Конституційний Суд має затвердити Правила етики судді, а неподання самовідводу за наявності конфлікту інтересів прямо визнається дисциплінарним проступком. Водночас передбачається можливість залишення без розгляду систематичних необґрунтованих заяв про відвід, щоб запобігти зловживанню процесуальними правами.

Основні положення законопроекту:

Уточнюється порядок проведення відкритих і закритих пленарних засідань, передбачено можливість здійснення фото-, відео- та аудіо фіксації відкритих засідань без додаткового дозволу Суду.

Присутні на пленарному засіданні, представники засобів масової інформації під час відкритої частини засідання можуть проводити в залі засідань Суду фотозйомку, відео- та аудіозапис за допомогою портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, встановлених внутрішніми актами Суду.

Гарантується доступ до матеріалів справи, включно з оригіналами судових рішень та іншими процесуальними документами; право ініціювати об’єднання або роз’єднання проваджень; участь у відкритих засіданнях; можливість подання клопотань в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Законопроект визначає перелік дисциплінарних проступків, строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, процедури розгляду дисциплінарних справ, види стягнень та гарантії прав суддів під час дисциплінарного провадження.

Суддю Конституційного Суду може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за низку проступків, які прямо визначені законодавством. Серед них:

• вчинення істотного дисциплінарного проступку;
• грубе або систематичне нехтування обов’язками, що суперечить статусу судді та демонструє його невідповідність займаній посаді;
• недоброчесна поведінка;
• порушення присяги щодо незалежності або втручання у роботу іншого судді;
• розголошення службової таємниці, у тому числі інформації, що стала відомою під час розгляду справи на закритому засіданні;
• неповідомлення про реальний конфлікт інтересів або участь у прийнятті рішень у таких умовах;
• порушення встановлених законом обмежень щодо отримання подарунків;
• прояв неповаги до колег, учасників та залучених осіб конституційного провадження;
• порушення правил відводу чи самовідводу;
• використання повноважень Голови або заступника Голови для перешкоджання дисциплінарному провадженню;
• неналежне виконання обов’язків Голови чи заступника Голови Суду.

При цьому дії або бездіяльність, які мали місце до набуття повноважень суддею, не є дисциплінарним проступком. Водночас притягнення до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості кримінальної чи іншої юридичної відповідальності, і навпаки.

Уточнюються процедури відводу і самовідводу, а також врегульовуються питання конфлікту інтересів.

У разі наявності у Судді Конституційного Суду реального чи потенційного конфлікту інтересів або настання обставин, що є підставою для відводу Судді відповідно до частини четвертої цієї статті, він зобов’язаний письмово або під час засідання Суду усно поінформувати про це Суд та заявити самовідвід не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про такі обставини, але не пізніше винесення на голосування постановлення ухвали, ухвалення рішення, надання висновку у справі. Незаявлення Суддею самовідводу у разі встановлення наявності у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів або настання обставин, що є підставою для відводу Судді відповідно до частини четвертої цього Закону, про які Суддя дізнався або повинен був дізнатися, є дисциплінарним проступком Судді.

Зокрема серед змін пропонується урегулювання відводу судді.

Суддя Конституційного Суду не може брати участі у підготовці, розгляді та ухваленні рішень, наданні висновків або виконанні інших повноважень у справах, щодо яких у нього виник реальний або потенційний конфлікт інтересів.

У разі наявності такого конфлікту суддя зобов’язаний письмово або усно під час засідання повідомити Суд та заявити самовідвід не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався або мав дізнатися про обставини, що створюють конфлікт, але не пізніше винесення рішення на голосування. Незаявлення самовідводу в таких випадках є дисциплінарним проступком.

Відвід судді може заявити також будь-який учасник конституційного провадження або інший суддя, що бере участь у розгляді справи.

Суддя підлягає відводу або самовідводу у разі:

• близькості до учасника або залученого учасника справи;
• безпосередньої або опосередкованої зацікавленості у результаті розгляду справи;
• порушення порядку визначення судді для розгляду справи;
• участі у справі до призначення на посаду;
• інших обставин, що ставлять під сумнів його об’єктивність та неупередженість.

Заяви про відвід або самовідвід розглядаються Судом з винесенням мотивованої ухвали, де оцінюються підстави заявленого відводу, відповідно до Регламенту Конституційного Суду.

Відповідно до законодавчих змін, інтереси органів державної влади у Конституційному Суді України представляють уповноважені представники. Президент України діє через Представника Президента України у Конституційному Суді, Верховна Рада України – через Постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді, який обов’язково є народним депутатом і може клопотати перед Головою Верховної Ради про залучення до конституційного провадження інших народних депутатів, а Кабінет Міністрів України – через Постійного представника Кабінету Міністрів України у Конституційному Суді. Такий механізм гарантує офіційне та формалізоване представництво ключових органів влади під час розгляду справ у Конституційному Суді.

Значні зміни вносяться й до організації внутрішньої роботи Суду. Визначається коло питань, які можуть розглядатися виключно на спеціальних пленарних засіданнях, зокрема обрання Голови Конституційного Суду та його заступника, складення присяги новими суддями, ухвалення дисциплінарних рішень, затвердження Регламенту, персонального складу сенатів і колегій.

Обрання Голови Суду та заступника Голови Суду здійснюється на спеціальних засіданнях.

До компетенції спеціального пленарного засідання також належить:

• складання присяги новопризначеними суддями; ухвалення рішень про затримання або арешт судді;
• попередження судді про порушення вимог щодо несумісності;
• звільнення судді або накладення на нього дисциплінарного стягнення; ухвалення Регламенту;
• затвердження складу сенатів; створення колегій та затвердження їх складу.

Спеціальне пленарне засідання є повноважним, якщо на ньому присутні щонайменше 12 суддів Конституційного Суду, які набули повноважень відповідно до цього Закону, за винятком випадків проведення спеціального пленарного засідання, на якому новопризначені судді Конституційного Суду складають присягу. Рішення спеціального пленарного засідання ухвалюється більшістю суддів Конституційного Суду, які беруть участь у засіданні, крім випадків, передбачених цим Законом, у формі постанови.

Необхідність прийняття законопроекту

Як зазначено у пояснювальній записці, чинний Закон України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII потребує комплексного вдосконалення. Практика його застосування виявила необхідність законодавчого регулювання дисциплінарної відповідальності суддів, процедур відводу та самовідводу, а також забезпечення більшої відкритості діяльності Суду і процесуальних прав учасників провадження.

Додатковим аргументом є стратегічний документ «Дорожня карта з питань верховенства права», який визначає комплекс реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в ЄС. Серед ключових завдань — забезпечення доступу до конституційного правосуддя та зміцнення інституційної спроможності Конституційного Суду України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.