Лікування за кордоном та нові гарантії для пацієнтів: МОЗ оприлюднило законопроєкт
Міністерством охорони здоров’я України для громадського обговорення пропонується проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм європейського права у сфері транскордонного надання медичних послуг та координації систем соціального забезпечення у частині, що стосуються медичних послуг” розроблений з метою комплексного приведення законодавства України у сферах охорони здоров’я та соціального забезпечення до вимог Європейського Союзу в частині транскордонного надання медичних послуг та координації систем соціального забезпечення у частині, що стосуються медичних послуг.
Проект акта оприлюднено шляхом розміщення на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України.
Ключовою метою законодавчих змін є імплементація європейських норм у сфері транскордонної медицини та координації систем соціального забезпечення. Такі механізми давно функціонують у країнах Європейського Союзу, дозволяючи пацієнтам отримувати лікування в іншій державі та компенсувати витрати через систему медичного страхування або державні гарантії.
У новому законопроекті закріплюється понятійний апарат, який використовується в європейській медичній політиці. Зокрема вводяться терміни:
- «держава лікування» – країна, на території якої фактично надається медична допомога;
- «держава належності пацієнта» – держава, законодавство якої гарантує особі право на медичне обслуговування за рахунок публічних коштів;
- «транскордонна медична допомога» – медичні послуги, що надаються пацієнту в іншій державі, ніж держава його належності;
- «національний контактний пункт» – орган, що інформує пацієнтів про правила лікування за кордоном та координує обмін інформацією між державами.
Законопроект встановлює принцип, відповідно до якого держава повинна забезпечити пацієнтам доступ до безпечної та якісної медичної допомоги за межами країни.
Водночас документ чітко визначає, що реалізація такого права не змінює відповідальності держави за організацію медичної допомоги всередині України.
Особливості фінансування транскордонної медицини пропонується визначати спеціальним Порядком транскордонної медичної допомоги, який має затвердити Кабінет Міністрів України. Цей порядок регулюватиме:
- процедуру попереднього дозволу на лікування за кордоном;
- перелік медичних послуг, витрати на які можуть відшкодовуватися;
- максимальні суми компенсації;
- строки розгляду заяв пацієнтів;
- процедури оскарження рішень.
Повноцінне відшкодування витрат на лікування в країнах Європейського Союзу передбачено лише після набуття Україною статусу держави-члена ЄС. До цього моменту такі механізми працюватимуть у форматі пілотних проектів.
Законопроєкт пропонує, щоб Україна укладала відповідні угоди з:
- державами Європейського Союзу;
- країнами Європейської економічної зони;
- державами-кандидатами на вступ до ЄС.
На виконання таких угод уряд затверджуватиме окремі порядки реалізації пілотних програм.
При цьому законопроект встановлює фінансові обмеження: витрати на транскордонну медичну допомогу до вступу України до ЄС не можуть перевищувати 0,3% бюджету програми медичних гарантій.
Однією з ключових новацій законопроекту є створення Національного контактного пункту з питань транскордонної медичної допомоги. Його функції виконуватиме центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фінансових гарантій медичного обслуговування населення.
Основні завдання контактного пункту:
- інформування громадян про можливості лікування за кордоном;
- роз’яснення правил компенсації витрат;
- надання інформації про медичні заклади та стандарти якості;
- взаємодія з аналогічними структурами інших держав;
- допомога пацієнтам у питаннях подальшого медичного нагляду після повернення в Україну.
Передбачається, що інформація контактного пункту буде відкритою і доступною в електронній формі.
Законопроект приділяє значну увагу правам пацієнтів. Медичні заклади зобов’язані інформувати пацієнтів, які отримують транскордонну медичну допомогу, про:
- доступні методи лікування;
- очікувані результати;
- вартість послуг;
- порядок подання скарг;
- можливості відшкодування шкоди.
Також передбачено право пацієнта отримати копії своєї медичної документації для продовження лікування або реабілітації після повернення в Україну.
Окремо встановлюється принцип недискримінації за громадянством: іноземні пацієнти, які отримують медичну допомогу в Україні, повинні оплачувати послуги за такими самими тарифами, як і громадяни України у порівняних медичних ситуаціях.
Документ також пропонує дозволити відпуск лікарських засобів та медичних виробів в Україні за рецептами, виданими лікарями інших держав, якщо ці препарати зареєстровані в Україні.
Такий підхід має забезпечити безперервність лікування пацієнтів, які розпочали терапію за кордоном.
Процедуру відпуску препаратів за іноземними рецептами встановлюватиме Міністерство охорони здоров’я з урахуванням вимог щодо ідентифікації пацієнта, дозування препаратів та підтвердження повноважень лікаря.
Ще однією важливою новацією є створення в Україні центрів клінічної експертизи та референсних медичних мереж.
Такі центри будуть спеціалізуватися на лікуванні:
- рідкісних (орфанних) захворювань;
- складних клінічних станів;
- патологій, що потребують дороговартісних технологій діагностики або лікування.
Основні функції центрів:
- міждисциплінарне ведення пацієнтів;
- накопичення клінічної інформації;
- розробка стандартів лікування;
- підвищення кваліфікації медичних працівників;
- співпраця з міжнародними медичними мережами.
Визнання таких центрів здійснюватиме центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
Законопроект також запроваджує обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності для закладів охорони здоров’я та лікарів-підприємців.
Мета нововведення — гарантувати пацієнтам компенсацію шкоди життю або здоров’ю, якщо вона була завдана під час надання медичних послуг.
Ця норма набуде чинності з 1 січня 2027 року, щоб медичні заклади мали час підготуватися до нових вимог.
Окремі положення законопроекту регулюють взаємодію українських органів влади з медичними структурами інших держав. Передбачається обмін інформацією щодо:
- стандартів якості медичної допомоги;
- підтвердження рахунків за лікування;
- перевірки правомочності іноземних лікарів.
Крім того, органи влади та медичні заклади отримують право співпрацювати з іноземними партнерами у сфері організації медичної допомоги, особливо у прикордонних регіонах.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















