За приниження людини через її партнера, сім’ю чи друзів в Україні хочуть ввести відповідальність
В українському законодавстві може вперше з’явитися офіційне визначення «мови ворожнечі», а перелік форм дискримінації планують суттєво розширити. Влада пропонує закріпити у законі нові поняття — «множинна дискримінація» та «дискримінація за асоціацією», а також посилити механізми захисту людей від проявів ненависті та утисків.
Проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» щодо врегулювання питання захисту від дискримінації за асоціацією, множинної дискримінації та мови ворожнечі оприлюднили для громадського обговорення. Його розробили для приведення українського антидискримінаційного законодавства у відповідність до стандартів Європейського Союзу та Ради Європи.
Що таке «мова ворожнечі» у новому законопроєкті
Документ пропонує офіційно визначити «мову ворожнечі» як будь-які висловлювання, що підбурюють, поширюють, пропагують або виправдовують ненависть, дискримінацію, ворожнечу чи насильство щодо окремої людини або групи людей.
Йдеться про висловлювання за ознаками:
- раси;
- кольору шкіри;
- етнічного чи соціального походження;
- громадянства;
- мови;
- статі;
- гендерної ідентичності;
- сексуальної орієнтації;
- віку;
- інвалідності;
- політичних або релігійних переконань;
- майнового стану та інших характеристик.
Автори законопроєкту наголошують, що зараз українське законодавство не має комплексного механізму реагування на прояви мови ворожнечі, через що виникають проблеми з притягненням до відповідальності за підбурювання до ненависті.
Які нові форми дискримінації хочуть додати
Окрім «мови ворожнечі», законопроєкт вводить ще два нові поняття.
Перше — «дискримінація за асоціацією». Це ситуація, коли людина зазнає дискримінації не через власні ознаки, а через зв’язок із іншими людьми. Наприклад, через членів родини, друзів або колег, які належать до певної соціальної чи етнічної групи.
Друге — «множинна дискримінація». Йдеться про випадки, коли людина одночасно стикається з дискримінацією за кількома ознаками. У пояснювальній записці як приклад наводять внутрішньо переміщених жінок з інвалідністю або представників ромської меншини.
Також пропонується офіційно включити ці поняття до переліку форм дискримінації у статті 5 закону.
Чому виникла потреба змінювати закон
Автори документа пояснюють необхідність змін одразу кількома причинами. Одна з ключових — зобов’язання України перед Європейським Союзом. У пояснювальній записці зазначено, що українське законодавство має бути приведене у відповідність до директив ЄС 2000/43/ЄС та 2000/78/ЄС, у яких поняття множинної дискримінації та дискримінації за асоціацією вже давно використовуються.
Крім того, після моніторингової місії Європейської комісії проти расизму та нетерпимості у вересні 2025 року Україні вкотре вказали на відсутність комплексного підходу до боротьби з мовою ворожнечі.
Окремо згадують наслідки повномасштабної війни. У пояснювальній записці зазначається, що війна призвела до демографічних змін та посилення соціальної напруги, через що виникла потреба у додатковому правовому захисті вразливих груп населення.
Що ще зміниться після ухвалення закону
Проєкт закону передбачає зміни до статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». У новій редакції пропонується прямо заборонити нові форми дискримінації з боку державних органів, місцевої влади, посадових осіб, а також фізичних та юридичних осіб приватного права.
Законопроєкт має стати базою для формування повноцінного механізму реагування на випадки дискримінації та мови ворожнечі в Україні.
Очікується, що ухвалення закону допоможе ефективніше протидіяти радикалізації суспільства, екстремістській риториці та дезінформації, а також наблизить українське законодавство до європейських стандартів у сфері прав людини.
У пояснювальній записці окремо підкреслюється, що реалізація законопроєкту не потребуватиме додаткових витрат із державного чи місцевих бюджетів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

















