Продати спільне майно без нотаріальної згоди більше не вийде: нові правила для подружжя

В Україні після набрання чинності Законом №4824-IX змінилися правила оформлення окремих майнових правочинів, що стосуються спільної власності подружжя та передачі майна дітям. Документ одночасно посилює вимоги до оформлення згоди одного з подружжя на розпорядження спільним майном і спрощує процедури у випадках, коли дитина безоплатно отримує нерухомість чи інше цінне майно. Відтепер дозвіл органу опіки у частині таких правочинів не потрібен.

Згода подружжя тепер має бути нотаріально посвідченою

Однією з ключових змін стало оновлення статті 65 Сімейного кодексу України, яка регулює порядок розпорядження майном, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя. Відтепер згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення або державної реєстрації, повинна оформлюватися саме як нотаріально посвідчений документ, а не як заява із нотаріально засвідченим підписом.

Фактично законодавець відмовився від підходу, коли у багатьох випадках використовувалася заява із нотаріально засвідченим підписом. Тепер використовується нотаріально посвідчена згода, яка має юридичне значення і впливає на оформлення правочину.

Ці зміни були ухвалені для того, щоб узгодити норми Сімейного кодексу з положеннями Цивільного кодексу України, який визначає загальні правила щодо форми правочинів і вимог до їх оформлення. Зокрема, у Цивільному кодексі передбачено, що у випадках, коли йдеться про розпорядження спільним майном співвласників, згода має бути оформлена у письмовій формі та обов’язково посвідчена нотаріусом, якщо сам договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації.

Сімейний кодекс виходить із того, що розпорядження майном, яке перебуває у спільній власності подружжя, здійснюється виключно за їхньою спільною згодою. Якщо договір укладено одним із подружжя самостійно, закон виходить із припущення, що згода другого була надана. Водночас таку угоду можна оскаржити в суді, якщо вона стосується майна і не належить до дрібних побутових правочинів та була вчинена без реальної згоди іншого з подружжя.

Якщо не дотримано вимоги закону щодо нотаріального посвідчення одностороннього правочину, він є нікчемним.

Крім того, заяви про згоду одного з подружжя, на яких справжність підпису була засвідчена за старими правилами до 25 травня 2026 року, залишаються чинними для тих правочинів, для яких вони видавалися.

Як оформити згоду: покрокова інструкція

Під час нотаріального посвідчення згоди на розпорядження спільним майном нотаріус діє в межах загальних вимог до вчинення правочинів і перевіряє юридично значимі обставини, що впливають на дійсність документа та повноваження сторін, дотримуючись встановленої нотаріальної форми та правил документування.

Зокрема, нотаріус має встановити правовий режим майна. На цьому етапі визначається момент набуття майна, перевіряється, чи перебували сторони у шлюбі на час його придбання, а також з’ясовується, чи не встановлено інший режим власності.

Також нотаріус встановлює особу заявника, перевіряється сімейний статус, з’ясовується наявність права на надання згоди, аналізується відповідність змісту документа вимогам законодавства та підтверджується добровільність волевиявлення. Після цього згода оформлюється як нотаріально посвідчений правочин, підписується заявником, реєструється у встановленому порядку та видається у необхідній кількості примірників.

Також слід підготувати необхідні документи, насамперед:

• паспорт та РНОКПП;
• документ про шлюб або його розірвання;
• правовстановлюючі документи на майно;
• дані щодо майбутнього договору.

Водночас, розірвання шлюбу саме по собі не припиняє права спільної сумісної власності на майно, яке було набуте під час шлюбу. Тому навіть після розлучення для продажу, дарування чи іншого розпорядження таким майном потрібна згода колишнього чоловіка або дружини. І після набрання чинності законом така згода також має бути нотаріально посвідченою.

Після зміни підходу до форми згоди подружжя законодавець оновив і саму нотаріальну процедуру її оформлення, розширивши обов’язки нотаріуса та уточнивши технічні вимоги до документування таких правочинів.

Що змінюється для дітей

Відтепер у випадках, коли дитина безоплатно набуває майно у власність, дозвіл органу опіки та піклування більше не потрібен.

Йдеться, зокрема, про:

• нерухомість;
• об’єкти незавершеного будівництва;
• майбутні об’єкти нерухомості;
• транспортні засоби;
• інше цінне майно.

Наприклад, якщо батьки або родичі вирішать подарувати дитині квартиру чи автомобіль, оформити договір можна без попереднього погодження органу опіки. Раніше навіть для договорів дарування така процедура вимагала окремого дозволу.

Нагадаємо, як писала «Судово-юридична газета» закон також уточнює порядок участі дітей у правочинах залежно від віку.

• Малолітні діти до 14 років мають часткову цивільну дієздатність, тому договори від їхнього імені укладають батьки або інші законні представники. При цьому необхідна нотаріально посвідчена згода другого з батьків.
• Неповнолітні особи віком від 14 до 18 років можуть брати участь у підписанні договорів особисто, але за згодою батьків або законних представників. Якщо договір потребує нотаріального посвідчення чи державної реєстрації, така згода також повинна бути нотаріально посвідченою.

Водночас закон визначає випадки, коли згода одного з батьків не потрібна — зокрема якщо місце його проживання невідоме, він понад шість місяців не бере участі у вихованні дитини, визнаний безвісти зниклим або перебуває у полоні.

Проте дозвіл органу опіки на відчуження майна дітей залишається обов’язковим, навіть попри спрощення частини процедур отримання майна, оскільки держава й надалі контролює всі випадки, коли дитина може втратити право власності на своє майно.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.