Не перша заява вирішує: Верховний Суд уточнив, хто має перевагу при безоплатній приватизації землі
З кількох претендентів на безоплатне отримання земельної ділянки першочергове право має не той, хто раніше подав заяву, а той, на підставі проєкту землеустрою якого була сформована відповідна земельна ділянка.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи справу № 386/987/19.
КЦС ВС частково задовольнив касаційну скаргу відповідача, скасував рішення апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, змінивши лише його мотивувальну частину.
Ключовим у справі стало тлумачення колізії між кількома дозволами на розроблення документації із землеустрою щодо однієї й тієї самої земельної ділянки.
Обставини справи: два дозволи — одна земельна ділянка
Позивачка ще у травні 2018 року звернулася до територіального органу Держгеокадастру з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою для безоплатного отримання у власність 2 га землі для ведення особистого селянського господарства. Спочатку їй відмовили, однак адміністративний суд визнав цю відмову протиправною, після чого дозвіл було надано.
Паралельно у березні 2019 року аналогічний дозвіл отримав інший громадянин — відповідач у справі. Обидві особи розробляли документацію щодо фактично тієї самої земельної ділянки.
Ключовим стало те, що саме за проєктом відповідача земельну ділянку було сформовано як об’єкт цивільних прав, їй присвоєно кадастровий номер та зареєстровано в Державному земельному кадастрі. У серпні 2019 року цей проєкт було затверджено, а право власності — зареєстровано.
Натомість позивачці у внесенні відомостей до кадастру відмовили через перетин із уже сформованими ділянками.
Рішення судів: від «першої заяви» до «першого сформованого об’єкта»
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з правомірності набуття відповідачем права власності.
Апеляційний суд, навпаки, став на бік позивачки. Він вважав, що вирішальним є факт першого звернення із заявою, який нібито створює «легітимні очікування» на завершення процедури безоплатної приватизації. На цій підставі апеляція скасувала наказ Держгеокадастру та реєстрацію земельної ділянки.
Позиція Верховного Суду: право — за тим, хто сформував ділянку
Верховний Суд із таким підходом не погодився.
Суд наголосив на принциповій різниці між:
- дозволом на розроблення проєкту землеустрою, який не є правовстановлюючим актом і не гарантує отримання землі;
- формуванням земельної ділянки, що відбувається шляхом розроблення, погодження та затвердження проєкту землеустрою з присвоєнням кадастрового номера.
Саме момент формування земельної ділянки є вирішальним. Якщо за наявності кількох претендентів ділянка сформована на підставі проєкту однієї особи і для цього немає законних перешкод, перевага надається саме цій особі, незалежно від того, хто першим подав заяву.
Верховний Суд прямо зазначив: отримання дозволу на розроблення проєкту — це лише початкова стадія процедури, яка не створює захищених правових очікувань на набуття права власності на конкретну земельну ділянку.
Остаточний результат справи
За результатами касаційного розгляду Верховний Суд:
- скасував постанову апеляційного суду;
- залишив у силі рішення суду першої інстанції про відмову в позові, змінивши його мотиви;
- стягнув із позивачки судовий збір за касаційний розгляд.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
