Майже половину рішень скасовують: що відбувається з податковими справами у ВС

13:53, 18 березня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Як вказують у Верховному Суді, аналіз постанов дає підстави виснувати, що найчастіше скасовувалися судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій через надмірний формалізм.
Майже половину рішень скасовують: що відбувається з податковими справами у ВС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

У 2025 році до судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло 24 338 касаційних скарг.

Як повідомляють у Верховному Суді, з урахуванням нерозглянутих матеріалів на початок року, загалом у провадженні перебувало 26 618 справ і скарг.

Протягом року судді ухвалили 24 522 рішення, якими завершили розгляд матеріалів.

Водночас значна частина касацій не дійшла до розгляду по суті:

  • 5 693 скарги (23%) повернули заявникам;
  • у 17 085 випадках (69%) відмовлено у відкритті касаційного провадження;
  • лише 1 657 скарг (7%) було прийнято до розгляду.

Загалом по суті розглянули 1 744 справи, що становить 7% від усіх рішень у касаційній інстанції.

За результатами розгляду:

  • у 947 випадках (55%) рішення залишено без змін;
  • у 23 справах (1%) рішення змінено;
  • у 759 справах (44%) рішення скасовано.

Із скасованих рішень 192 (25%) були пов’язані з порушенням процесуальних норм, а 567 (75%) — матеріального права.

Як вказують у Верховному Суді, аналіз постанов дає підстави виснувати, що найчастіше скасовувалися судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій через надмірний формалізм, який обмежує доступ до правосуддя і право на апеляційний перегляд.

Найбільш чисельними є порушення приписів статей 295, 298, 299 КАС України при поновленні строків на апеляційне оскарження, поверненні / відмові у відкритті провадження.

Суди попередніх інстанцій часто допускають надмірний формалізм, не оцінюючи добросовісності поведінки скаржника, оперативного усунення недоліків, реальних причин пропуску (відсутність бюджетного фінансування, технічні проблеми в ЄСІТС, помилки розрахунку збору) та не забезпечуючи балансу між процесуальною дисципліною і правом на апеляційний перегляд.

Другим за чисельністю порушенням є неправильне застосування заходів забезпечення позову (статті 150–151 КАС України).

Суди задовольняють забезпечення позову без доведення реальної загрози незворотної шкоди або застосовують неспівмірні заходи (фактично вирішують спір по суті); рідше – відмовляють без оцінки доказів.

До третьої групи чисельних порушень належать помилки щодо судового збору (розрахунок, звільнення, відстрочка).

Неправильний розрахунок (за кількістю вимог без урахування граничного обмеження), ігнорування звільнення (інвалідність, податкові органи) або права на відстрочку для юридичних осіб.

Мають місце також безпідставне залишення позову без розгляду / повернення заяви (статті 122, 169, 240 КАС України).

Передчасне повернення чи залишення без розгляду через пропуск строку, неявку чи недоліки без можливості усунення.

Крім того, у Верховному Суді звертають увагу і на порушеннях норм матеріального права.

Більшість судових рішень скасовано з направленням справи на новий розгляд, оскільки судами першої та/або апеляційної інстанцій було порушено норми права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і недослідження зібраних у справі доказів. Крім того, підставами для скасування судових рішень було встановлення обставин, що мають істотне значення у справі на підставі недопустимих доказів, а також недотримання судами вимог щодо повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи і неврахування висновків Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший