Апеляція підтвердила право військового: 100 тисяч гривень не обмежуються «передовою»
Третій апеляційний адміністративний суд підтвердив: військова частина безпідставно не нарахувала військовослужбовцю підвищену додаткову винагороду під час воєнного стану.
Йдеться про виплату до 100 тисяч гривень на місяць, яку держава передбачила для тих, хто бере участь у бойових діях або забезпечує оборону в районах їх проведення.
Суд погодився, що у цьому випадку військовий мав право саме на таку суму, а не на зменшену виплату.
Обставини справи №852/15472/25
Позивач — військовослужбовець, який проходить службу за контрактом у військовій частині та обіймає посаду заступника командира з психологічної підтримки персоналу — звернувся до суду у квітні 2025 року.
Він просив визнати протиправною бездіяльність командування щодо ненарахування додаткової винагороди та зобов’язати нарахувати і виплатити винагороду у розмірі 100 тис. грн на місяць (пропорційно часу участі) за період з 11 січня по 28 лютого 2025 року.
Позов мотивовано тим, що військовослужбовець безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України в районі ведення бойових дій на Донеччині, що підтверджується бойовими наказами, журналами бойових дій, рапортами командування.
Водночас військова частина виплатила йому лише 30 тис. грн щомісячної додаткової винагороди, передбаченої для виконання завдань у районі бойових дій, але відмовила у виплаті 100 тис. грн.
Позиція відповідача
Військова частина в апеляційній скарзі наполягала, що:
- виплата 100 тис. грн можлива лише за умови безпосередньої участі у бойових діях на лінії зіткнення;
- відсутні підтвердження виконання позивачем завдань саме на відповідній глибині першого ешелону оборони;
- нарахування 30 тис. грн є правомірним.
Висновки суду
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив таке:
- факт участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань у районі бойових дій підтверджений належними доказами;
- територія, де перебував військовослужбовець, офіційно визначена районом бойових дій наказами Головнокомандувача ЗСУ;
- документи (бойові накази, журнали, рапорти) є достатнім підтвердженням участі у заходах, необхідних для оборони держави;
- вимога щодо обов’язкового підтвердження виконання завдань саме на певній «глибині» не є визначальною умовою для виплати 100 тис. грн.
Суд також звернув увагу, що в рапортах командування фактичні умови для виплати 30 тис. грн і 100 тис. грн були описані однаково, що свідчить про необґрунтованість диференціації виплат.
Рішення
Суд постановив: апеляційну скаргу військової частини залишити без задоволення; рішення Запорізького окружного адміністративного суду — без змін.
Таким чином, військова частина зобов’язана нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі до 100 тис. грн пропорційно часу участі у бойових діях за спірний період.
Постанова набрала законної сили 9 березня 2026 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
