Скільки коштів отримає судова система в наступному році та на скільки мільярдів вона недофінансована

Верховна Рада 02 грудня 2025 року ухвалила Закон про Державний бюджет України на 2026 рік. В ньому окремо виділені видатки на забезпечення здійснення правосуддя. 

Установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років — 2817 гривень;
• дітей віком від 6 до 18 років — 3512 гривень;
• працездатних осіб — 3328 гривень;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, — на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року. 

Видатки Державного бюджету на правосуддя розподіляються наступним чином. 

Державна судова адміністрація на забезпечення здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами в наступному році отримає 18,49 млрд грн за загальним фондом.

З них 16,17 млрд - це витрати на оплату праці. З урахуванням спецфонду Мінфін передбачив на 2026 рік для місцевих та апеляційних судів 22,69 млрд грн. 

При цьому на Службу судової охорони в 2026 році планується виділити 1,246 млрд грн за загальним фондом.

На Вищу кваліфікаційну комісію суддів у 2026 році витратять 262 511,3 млн грн (за загальним фондом).

Видатки на Національну школу суддів складуть 92 748,9 млн грн.

Верховному Суду в 2025 році планують виділити 1,948 млрд грн за загальним фондом. Разом зі спецфондом – 2,6 млрд грн.

Спеціалізований окружний адміністративний суд отримає 34 308,8 25 грн.

Дещо збільшать фінансування Конституційного Суду України (до 344,6 млн грн)

Вищий антикорупційний суд в 2025 році прогнозовано отримає 510,8 млн грн. (ВАКС просив на 66 млн більше). 

Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду обійдеться в 156 389,7 млн грн.

Вища рада правосуддя отримає в 2026 році 434 448,9 млн грн.

Фінансування отримає не працюючий Вищий суд з питань інтелектуальної власності, щоправда, небагато - 2 257,8 млн грн.

На виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя заклали скромні 10 000,0 млн грн., що становить 0,4% від потреби. 

Формально судова влада отримала дещо більше грошей, ніж торік, одночасно хронічні проблеми в черговий раз залишились невирішеними. 

Недофінансування судової гілки влади склало: 

• Конституційний Суд України 171,05 млн грн
• Верховний Суд 445 258,8 млн грн
• Вищий антикорупційний суд 66 429,1 млн грн
• Вища рада правосуддя 64 135,2 млн грн
• Державна судова адміністрація України 15 513 342,3 млн грн 

Вища рада правосуддя ще у вересні 2025 року заявляла про критичну ситуацію із фінансуванням органів правосуддя та закликала Кабінет міністрів та Міністерство фінансів врахувати реальні потреби судової системи при формуванні бюджету на 2026 рік, аби забезпечити належні умови роботи суддів, завершення судової реформи та виконання міжнародних зобов’язань України на шляху до членства в Європейському Союзі.Проте Уряд не врахував пропозиції ВРП на суму 16,2 млрд гривень.

Основні статті витрат, які потребують дофінансування :

• оплата праці;
• оплата комунальних послуг;
• виконання судових рішень. 

ВРП планувала заповнити 2122 вакансії суддів (1600 у місцевих та 522 в апеляційних судах), проте у проекті бюджету на 2026 рік не передбачалося видатків на зарплату для 1963 із нових суддів. 

Служба судової охорони зазначала про критичну потребу у додаткових 450 132,8 тис. грн. (з яких оплата праці 380 078,5 тис. грн.). ССО недоукомплектована майже на 60%.

Нагальною проблемою є відсутність додаткових асигнувань для виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», відповідно до рішень судів. З метою справедливого підходу та впорядкування процесу розподілу асигнувань Служба судової охорони запровадила та здійснює єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів. Черговість виплат за рішеннями суду встановлюється за датою набрання законної сили рішенням суду. 

Національна школа суддів України потребує додатково видатків на суму 8 981,0 тис. грн., в тому числі на оплату договорів цивільно-правового характеру для залучення суддів-тренерів до викладання. 

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у своїх пропозиціях зазначила про необхідність додаткового фінансування видатків споживання загального фонду в розмірі 37 129,3 тис. грн., з яких 30 434,0 тис. грн. становить оплата праці. 

Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду Олександр Петришин в листі на ім’я Голові Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Дениса Маслова повідомив останнього про основні проблемні аспекти, зумовлені щорічним незабезпеченням потреби Суду в бюджетних коштах :

• збереження висококваліфікованого кадрового потенціалу, підтримання в робочому стані матеріально-технічної бази та утримання в належному стані адміністративної будівлі Суду.
• оплата праці з нарахуваннями для забезпечення усіх виплат працівникам Суду відповідно до чинного законодавства,
• оплата теплопостачання,
• виконання судових рішень.

Крім того, у тоді ще проекті Закону № 14000 не було визначено розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовують для визначення базового розміру посадового окладу судді, а зазначено, що він застосовується на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року. З огляду на ризики, зумовлені правовою невизначеністю цього питання, Секретаріат Суду розрахував імовірну додаткову потребу у видатках на збільшення винагороди суддів Суду з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2026 рік - 3 328 грн. 

У статті 30 проекту Закону № 14000, як і в поточному році, встановлено розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску - 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що зумовило дефіцит бюджетних призначень за цією статтею витрат у поточному році. Також у додатковій потребі враховано підвищення розміру мінімальної заробітної плати із 8 000 грн до 8 647 грн. 

Існує загроза блокування рахунків Суду, що унеможливить здійснення Судом його повноважень. Для виконання судового рішення (виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року № 640/20965/22) Суду потрібно 5 501,8 тис. грн та судового рішення (виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року № 640/20965/22) потрібно 1 833,1 тис. грн.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, Суд щомісяця інформує Державну казначейську службу України про вжиті заходи для забезпечення виконання цих рішень. На розгляді в судах перебувають ще 12 справ (9 346,77 тис. грн). У разі задоволення судом останньої інстанції вимог позивачів Суд не матиме джерел для покриття таких значних сум видатків і за надходження відповідних виконавчих листів до Державної казначейської служби України рахунки Суду будуть заблоковані. Визначені у проекті Закону № 14000 бюджетні призначення Суду ускладнять здійснення органом конституційної юрисдикції своїх повноважень, а в деяких аспектах створять ризики безспірного списання коштів, що призведе до блокування діяльності Суду. 

Про аналогічні проблеми повідомляв і Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.